Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Нечитайла О.М., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області.

на постанову господарського суду Запорізької області від 13 квітня 2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 19 липня 2006р.

у справі №11/228/06-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж"

до Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, правонаступником якої є Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

У лютому 2006р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від 31.05.2005р. №0000881520-1/0, від 04.08.2005р. №0000881520-1/1 про сплату штрафних санкцій в сумі 46873,83грн.; від 18.10.2005р. №0000881520-1/2, від 29.12.2005р. №0000881520-1/3 про сплату штрафних санкцій в сумі 277303,33грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення податкового законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення з пропущенням 1095 календарних днів, протягом якого податковий орган може самостійно визначати суму податкового зобов’язання і тому нарахування відповідних сум є незаконним.

Постановою господарського суду Запорізької області від 13 квітня 2006р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19 липня 2006р., позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Судові витрати в сумі 3,40 грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що оскільки фактичний термін сплати недоїмки було здійснено позивачем в січні-березні 2002 року, а враховуючи положення п.п.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", термін до якого податковий орган мав право самостійно визначати суми податкових зобов’язань за періоди визначені актом перевірки минув у грудні-липні 2004 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій Бердянська ОДПІ Запорізької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом Бердянською МДПІ було проведено позапланову документальну перевірку ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" з окремих питань дотримання податкового та валютного законодавства, про що складено акт від 31.05.2005р. №122.

Висновком акта перевірки встановлено, що позивачем було порушено строк сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість із затримкою на 31 та 90 календарних днів.

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.05.2005р. №0000881520-1/0, після адміністративного оскарження від 04.08.2005р. №0000881520-1/1 про зобов’язання сплатити штрафні санкції в сумі 46873,83грн..

В подальшому, за результатом розгляду повтоної скарги було збільшено суму штрафної санкції, а саме, податковими повідомленнями-рішеннями від 18.10.2005р. №0000881520-1/2, після адміністративного оскарження від 29.12.2005р. №0000881520-1/3 визначено зобов’язання щодо сплати штрафних санкцій в сумі 277303,33грн..

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно Додатку до акту перевірки №122, яким встановлені терміни сплати, фактична дата сплати, кількість днів затримки, процентний і фактичний розмір фінанссовой санкції (по 57 позиціям), погашення недоїмки здійснено позивачем в січні – березні 2002 року, остання сплата – 22.03.2002р..

При цьому, перші податкові повідомлення-рішення складені податковим органом лише 31.05.2005р., тобто з пропуском 1095 днів.

Відповідно до 15.1.1 п.1.5.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього закону та п.п.6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА від 17.03.2001р. №110 (z0268-01) , у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 17.3 цієї статті визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями - 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 13 квітня 2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 19 липня 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.