Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Нечитайла О.М., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на рішення господарського суду м.Києва від 02 грудня 2002р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006р.

у справі №33/291

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва,

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:-У жовтні 2002р. позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №228/26-16/0 від 13.07.2002р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 238172,00грн..

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його скарга №42 від 29.07.2002р. на податкове повідомлення–рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №228/26-16/0 від 13.07.2002р. задоволена на його користь з 27.09.2002р., оскільки контролюючим органом не прийнято та не надіслано підприємству вмотивоване рішення про розгляд скарги позивача по суті.

Рішенням господарського суду м.Києва від 02 грудня 2002р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006р., позовні вимоги ТОВ "Сталкер" задоволено та стягнуто з ДПІ у Печерському районі м.Києва на користь судові витрати на суму 203,00грн..Судові рішення мотивовано тим, що податковим законодавством не передбачено права контролюючого органу залишати скаргу платника податків без розгляду та оскільки ДПІ у Печерському районі м.Києва не надіслано рішення про результати розгляду скарги позивачу у встановлений строк, відповідно скарга позивача №42 від 29.07.2002р. вважається задоволеною на користь платника податків, відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами".

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі м.Києва звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2001р. по 01.01.2002р., про що складено акт №7/Д/35-30-006 від 03.07.2002р..

На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення №228/26-16/0 від 13.07.2002 р. про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 238172,00грн. в т.ч. 219910,00 грн. - основний платіж та 18262,00грн. - штрафні санкції.

29.07.2002р. позивачем було подано до податкового органу скаргу №42 та рішенням ДПІ у Печерському районі м.Києва №4243/10/26-062 від 25.09.2002р. скарга позивача залишена без розгляду, податкове повідомлення-рішення №228/26-16/0 від 13.07.2002р. без змін..

Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти

календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги – до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Діяльність органів влади відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України повинна грунтуватись лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками суду попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на те, що Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (2181-14) не передбачено права контролюючого органу залишати скаргу платника податків без розгляду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями - 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:Касаційну Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м.Києва від 02 грудня 2002р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006р. – залишити без змін.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.