розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки (далі - УПФ) про зарахування часу перебування на військовій службі в стаж роботи та призначення пенсії на пільгових умовах,

У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що листом від 02.12.2004 р. УПФ відмовило йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зарахуванні служби в армії до підземного стажу роботи. Тому просив суд визнати таку відмову неправомірною та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах та зарахувати службу в армії до підземного стажу роботи.

Рішенням Ровеньківського міського суду від 14 січня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 квітня 2005 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходи з того, що відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" знаходження громадян на військовій службі зараховується в загальний, неперервний трудовий стаж, а також стаж по спеціальності.

Пунктом другим Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, до яких належить і позивач, які працювали або працюють на підземних роботах, віднесених до Списку №1, затвердженого Кабінетом Міністрів України, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії таким особам призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 8 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Виходячи з вимог пункту "в" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в стаж роботи зараховується військова служба незалежно від місця її проходження.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 10.01.1985 р. працював на шахтоуправлінні "Ворошиловське" підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею, а з 15.05.1986 р. був звільнений в зв'язку з призивом на війсьову службу. 30.08.1988 р. після закінчення військової служби зарахований на ту ж посаду.

Висновок суду про те, що ОСОБА_1 має право на призначення йому пенсії на пільгових умовах з врахуванням до підземного стажу роботи службу в армії, відповідає фактичним обставинам справи. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.

З огляду на те, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки залишити без задоволення, а рішення Ровеньківського міського суду від 14 січня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 квітня 2005 року - без змін.