розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 01.06.2004 р. у справі за її скаргою на неправомірні дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова щодо відмови поставити в паспорті скаржника відмітку про можливість здійснювати будь-які платежі без зазначення ідентифікаційного номера, -

У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова щодо відмови поставити в паспорті скаржника відмітку про можливість здійснювати будь-які платежі без зазначення ідентифікаційного номера.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2003 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01.06.2004 р., скаргу ОСОБА_1задоволено. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова здійснити на одній із сторінок для особливих відміток паспортуОСОБА_1запис про те, що вона вправі здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, а Державну податкову адміністрацію України зобов'язано встановити для неї раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов'язкових платежів та виключити заявника з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить резолютивну частину рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти додаткове рішення, доповнивши резолютивну частину рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2003 р. зобов'язанням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова виключити ідентифікаційний номер відносноОСОБА_1з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів шляхом внесення змін до цього реєстру та зберегти для неї раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що за змістом частини 2 статті 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів" ( зі змінами внесеними Законом України від 16 липня 1999 року №1003 ) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, а відповідно із частини 2 статті 5 цього Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Як вірно зазначено судами, посилання про відсутність на час розгляду справи механізму внесення відповідного запису в паспорт громадянина, за умови врегулювання питання обліку платників податків та інших обов'язкових платежів наведеними правовими нормами, не могли бути підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.

Водночас суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, не звернувши уваги на положення частини 8 статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів", відповідно до яких зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, і тому суд помилково зобов'язав Державну податкову адміністрацію України виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформацію щодо ОСОБА_1

Також згідно статті 9 зазначеного Закону державні податкові інспекції зобов'язані своєчасно формувати та тримати в належному стані Державний реєстр.

Така помилка районного суду не була виправлена і судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно, але помилково тільки в частині застосовано матеріальний закон, то відповідно до частини 4 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції - зміні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Із урахуванням наведених обставин ухвала апеляційного суду Львівської області від 01.06.2004 р. підлягає скасуванню, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2003 р. необхідно змінити в частині зобов'язання Державної податкової адміністрації України виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформацію щодо особиОСОБА_1з покладенням відповідного обов'язку на податковий орган за місцем постійного проживання скаржника.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 01.06.2004 р. у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова щодо відмови поставити в паспорті скаржника відмітку про можливість здійснювати будь-які платежі без зазначення ідентифікаційного номера скасувати.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2003 р. змінити.

Викласти абзац перший резолютивної частини рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2003 р. в наступній редакції: "Скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших платежів інформацію щодо особи ОСОБА_1".