розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про зобов"язання провести перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2006 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2006 року у справі за його позовом до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про зобов"язання провести перерахунок пенсії.

Зазначає, що проходив службу у Збройних Силах, та був звільнений в запас з призначенням йому пенсії.

Вважає, що розрахунок пенсії є неправильний, та проведений з порушенням вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , оскільки в грошове забезпечення для обчислення пенсії не включені премія в розмірі 33,3% та інші передбачені надбавки.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2006 року в задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2006 року залишено без змін.

Судові рішення були мотивовані тим, що право на надбавки, які просив включити в перерахунок призначеної пенсії позивач, він не набув, оскільки прийнятими нормативними актами зазначені надбавки були введені вже після звільнення його з військової служби.

Стосовно премії було визначено, що вона не є додатковим видом грошового забезпечення, а нормативні акти, які вводили її в дію, не передбачали включення останньої до грошової суми, з якої здійснюється нарахування пенсії.

Вказуючи на допущені, на його думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що в серпні 1976 року позивач був звільнений в запас зі служби в Збройних Силах за станом здоров"я з призначенням йому пенсії військовослужбовця. Пенсія позивачу була призначена з усіх видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби, за винятком премії.

Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) при обчисленні пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) , якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (923/96) та здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) . Проте наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.

Оскільки премія не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.

Що стосується інших надбавок, про врахування яких просив позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" (847/99) у розмірі 40%, Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 (173/2002) "Про посилення соціального захисту військовослужбовців" у розмірі 100%, Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) у розмірі до 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких позивач під час його служби в Збройних Силах не отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.

Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих надбавок.

Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний суд обгрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної військової служби за станом здоров"я позивачу Мястковському В.I. призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що передбачених чинним законодавством підстав для проведення позивачу за період до 1 січня 2005 року перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії та інших надбавок немає.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) щомісячна надбавка за безперервну службу в Збройних Силах України включалась до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, розмірі 50% від максимального розміру цієї надбавки, визначеного Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 (389/2003) . Стаття 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) була виключена Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) від 1 лютого 2005 року (набрав чинності 22 березня 2005 року), а тому зазначена надбавка була включена позивачу в розрахунок пенсії в період з 1 січня 2005 року по 22 березня 2005 року в розмірі 50% з підстав, визначених чинним законодавством.

За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2006 року - без змін.