Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання : Семяністій С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Київського району міста Сімферополя про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя від 7 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року,

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДВС Київського району міста Сімферополя про скасування постанови про застосування штрафних санкцій.

Вимоги обґрунтовував тим, що постанову ДВС Київського району міста Сімферополя від 28 березня 2006 року було винесено незаконно, оскільки викладені в постанові відомості не відповідають обставинам справи .

Просив суд визнати зазначену постанову незаконною та скасувати її.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Сімферополя від 07 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року, у відкритті провадження відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя місцевого суду виходив з того, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого в цивільному судочинстві, підлягають розглядові в цивільному судочинстві.

Такий висновок не відповідає матеріалам справи та процесуальним нормам.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Київського району міста Сімферополя про скасування постанови про накладення на нього штрафу за невиконання рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2005 року.

Згідно з статтею 393 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що позов поданий на рішення державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року, а не - 2004 року. Тому цей позов не може розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки в цьому порядку можуть лише розглядатися позови до державних виконавців під час виконання рішень, ухвалених в порядку Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 2004 року.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Оскільки для вирішення зазначеного спору законом не встановлено інший порядок судового вирішення, тому він відноситься до адміністративної юрисдикції.

За таких обставин та порушень процесуального законодавства рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи в суд першої інстанції для розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя від 7 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року в цій справі скасувати з направленням справи в суд першої інстанції на розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.