провадження в якій відкрито за касаційною скаргою відділу по наданню населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 28 січня 2004 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2003 року відділ по наданню населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області звернувся доОСОБА_1 з позовом про стягнення надміру наданих житлових субсидій в сумі 5146 гривень 46 копійок.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю отриманняОСОБА_2разом з сім'єю в 2000 - 2002 роках житлової субсидії з оплати житлово-комунальних послуг, у зв'язку з зазначенням неправдивих відомостей в документах на отримання житлової субсидії.

Під час розгляду справи суд першої інстанції замінив позивача ОСОБА_1 на його дружину ОСОБА_2, як правонаступника.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 5 листопада 2003 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто зОСОБА_2 суму надміру виплачених (у вигляді житлових субсидій) коштів в сумі 5146 гривень 46 копійок, а також державне мито на користь держави в сумі 51 гривні.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 28 січня 2004 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 листопада 2003 року скасовано, а провадження в справі закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відділ по наданню населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який передав її у порядку, визначеному пунктом 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищому адміністративному суду України для вирішення.

У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Справа розглянута судами попередніх інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли на час розгляду справи.

Підпунктом 4 пункту 5 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (848-95-п) , із наступними змінами та доповненнями (далі - Положення), встановлено, що субсидія не призначається в разі, якщо уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які прописані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні чи володінні дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) транспортний засіб, самохідну машину або механізм, крім засобів, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (за винятком тракторів на гусеничному ходу), який перебуває в експлуатації не більш як 10 років починаючи з року випуску (за винятком одержаного чи придбаного на пільгових умовах через органи праці та соціального захисту населення) та зареєстрований в установленому порядку.

Наявність (відсутність) у володінні осіб іншого житлового приміщення (будинку), а також транспортного засобу, самохідної машини або механізму декларується при поданні заяви про призначення субсидії.

Судами встановлено, що в 2000 - 2002 роках ОСОБА_1, як уповноваженому власнику (наймачу) квартири АДРЕСА_1була призначена житлова субсидія з оплати житлово-комунальних послуг, на підставі наданих ним довідок про доходи та заяв, в яких він вказав про відсутність у його володінні транспортних засобів.

Перевіркою, проведеною відділом по наданню населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, було виявлено, що відомості, зазначені ОСОБА_1в заявах, не відповідають дійсності, оскільки йому на праві власності належить автомобіль "ВАЗ-2109", 1992 року випуску, який він не зазначив у заяві.

Відповідно до пункту 20 Положення, суми субсидій, надміру перерахованих внаслідок свідомого подання громадянами документів із неправильними відомостями, повертаються ними за вимогою органів, що призначають субсидії, у подвійному розмірі.

Оскільки житлова субсидія в сумі 2573 гривні 23 копійки була надана відповідачу та його сім'ї на підставі документів, в яких він свідомо вказав неправдиві відомості, позивач просив стягнути отриману ним житлову субсидію в подвійному розмірі, що становить 5146 гривень 46 копійок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не задекларував у заяві на отримання субсидії автомобіль, а тому зазначену суму повинна відшкодуватиОСОБА_2 як його дружина та спадкоємець.

Апеляційний суд не погодився з таким висновком, рішення суду першої інстанції скасував та закрив провадження в справі з тих підстав, що позовні вимоги пред'явлені до померлої особи, а спірні правовідносини не допускають процесуального правонаступництва, оскільки чоловік позивача стороною в справі не був та помер 7 жовтня 2002 року, тобто ще до порушення провадження в справі. Окрім того, суд не вказав, якими нормами права керувався при заміні відповідача правонаступником, а також при покладенні на неї відповідальності за неправомірні дії чоловіка.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він грунтується на матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 помер 7 жовтня 2002 року, позовні вимоги до нього пред'явлені у квітні 2003 року, а провадження в справі порушено в жовтні 2003 року. Питання ж заміни сторони в справі регулюються статтями 105, 106 ЦПК України (1618-15) , відповідно до яких суд може допустити заміну первісного позивача належним або належного відповідача його правонаступником у разі, якщо відповідач брав участь у розгляді справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому постановлена ним ухвала за правилом частини 1 статті 224 КАС України (2747-15) підлягає залишенню в силі.

Доводи, наведені відділом по наданню населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області у касаційній скарзі, висновку апеляційного суду не спростовують та не дають підстав вважати, що під час розгляду справи ним порушено норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відділу по наданню населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 28 січня 2004 року - без змін.