ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Чалого С.Я.
при секретарі - Кулеші А.О.
розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Головного
управління Державного казначейства України у Запорізькій області,
УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на ухвалу
Запорізького апеляційного господарського суду від 18.05.2007р.,
постанову господарського суду від 17.05.2006р. та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.206р. у
справі за позовом ПП ОСОБА_1 до УПФУ у Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя, Головного управління Державного казначейства України
у Запорізькій області про стягнення суми,-
В С Т А Н О В И Л А :
Заявлено позов про стягнення з відповідача 37 186 грн. 35
коп. надмірно сплаченого збору на обов"язкове державне пенсійне
страхування.
Постановою господарського суду Запорізької області від
17.05.2006р. задоволені позовні вимоги ОСОБА_1
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
17.08.2006р. апеляційна скарга задоволена, постанова
господарського суду Запорізької області від 17.05.2006р. скасована
частково, ухвалене нове судове рішення, яким частково задоволені
позовні вимоги.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
18.05.2007р. внесені виправлення в постанову цього ж суду від
17.08.2006р.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Головне
управління Державного казначейства України у Запорізькій області,
УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулися з
касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, у
яких просять скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове
судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є
суб"єктом спрощеної системи оподаткування за ставкою 10% з видом
діяльності "Здавання автомобілів в оренду". З метою здійснення
господарської діяльності, за договорами № 060/05 від 11.05.2004р.
та № 068/06 від 12.06.2004р. приватним підприємцем були придбані
відповідні транспортні засоби та сплачений збір на обов"язкове
державне пенсійне страхування за ставкою 3% від вартості придбаних
засобів на загальну суму 37 186 грн. 35 коп. З посиланням на п. 15
Порядку сплати збору на обов"язкове державне пенсійне страхування
з окремих видів господарських операцій суд вказав, що за угодами
купівлі-продажу позивач не є особою, яка відчужує легкові
автомобілі, отже він не може бути платником відповідного збору. За
вказаних обставин суд визнав спірну суму зайве сплачено, як на
підставі п. 1.2. Порядку повернення платниками помилково та/або
надміру сплачених податків, зборів
підлягають поверненню позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню
з наступних підстав.
Згідно ст.. 67 Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
та
ст.. 98 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік"
( 3235-15 ) (3235-15)
, юридичні та фізичні особи - суб"єкти підприємницької
діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування (
єдиний податок, фіксований податок та фіксований
сільськогосподарський податок), та юридичні і фізичні особи, які
розташовані у зонах гарантованого добровільного
відселення та посиленного радіоекологічного контролю, сплачують
збір на обов"язкове державне пенсійне страхування при здійсненні
безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі
ювелірними виробами із золота , платини і
дорогоцінного каміння, при відчуженні легкових автомобілів, з
операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг
стільникового рухомого зв"язку, на загальних підставах, тобто
відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
. Отже, при придбанні
30.11.2005р. легкових автомобілів, приватний підприємець ОСОБА_1
правомірно сплачено збір відповідно до Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
і його
неможливо вважати зайво сплаченим.
Суди першої та апеляційної інстанцій помилково не прийняли до
уваги факт відчуження в подальшому придбаних автомобілів, оскільки
цей факт є належним доказом та має суттєве значення для вирішення
спору по суті, а саме - на час вчинення вказаних правочинів із
придбання автомобілів приватним підприємцем ОСОБА_1, вони не
складали його безпосередньо підприємницьку діяльність, тому
позивач згідно з діючим законодавством повинен був сплатити збір
до Пенсійного фонду України.
Посилання суду першої та апеляційної інстанцій на норми ст..
6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
,
яка встановлює пільги, зокрема, звільнення від збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування суб"єкта малого
підприємництва, є помилковим, оскільки звільнення від збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування суб"єкта малого
підприємництва передбачено лише в сфері його безпосередньої
підприємницької діяльності. Указом Президента України не
встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів
господарських операцій для суб"єктів
підприємницької діяльності.
Таким чином, вказані операції не підпадають під
правовідносини, що регулюються Указом Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, а є об'єктом регулювання
Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, який є спеціальним законом з питань
оподаткування та не встановлює такої пільги, як звільнення від
сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з
операцій купівлі-продажу автомобілів для суб"єктів підприємницької
діяльності, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції має право скасувати
судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити
нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно,
але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення
незаконного судового рішення.
Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне
зазначити, що судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення
з неправильним застосуванням норм матеріально права, що призвело
до ухвалення незаконного судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку
про те, що касаційні скарги Головного управління Державного
казначейства України у Запорізькій області, УПФУ в
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя є обгрунтованими та
такими, що підлягають задоволенню, а ухвала Запорізького
апеляційного господарського суду від 18.05.2007р, постанову
господарського суду від 17.05.2006р. та постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 17.08.2006р. у справі №
12/101/06-АП підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення
про відмову в задоволенні позовних вимог приватного підприємця
ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційні скарги Головного управління Державного казначейства
України у Запорізькій області, УПФУ в Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя задовольнити.
Скасувати ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 18.05.2007р., постанову господарського суду від
17.05.2006р. та постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 17.08.2006р. у справі № 12/101/06-АП
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог
приватного підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді