ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Дашківській О.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області від
21.03.2005 р. у справі за його позовом до управління Пенсійного
фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання права на
наукову пенсію, -
встановила:
У березні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до
управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова
про визнання права на наукову пенсію.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2004
р. позов ОСОБА_1. задоволено.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 21.03.2005
р. рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове
рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
У касаційній скарзі позивач просить рішення апеляційного суду
Львівської області від 21.03.2005 р. скасувати, а рішення
Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2004 р. залишити в
силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову та
науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 р. ( 1977-12 ) (1977-12)
№1977
науково-дослідна (науково-технічна) установа - юридична особа
незалежно від форми власності, що створена в установленому
законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна
діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального
річного обсягу виконаних робіт.
Проте суд першої інстанції, задовольняючи позовОСОБА_1., а
суд апеляційної інстанції скасовуючи дане рішення та відмовляючи
позивачу у задоволенні його позову про визнання права на наукову
пенсію, не з'ясували, чи дійсно Львівський завод імені Леніна -
Головний завод "ЛОРТА" відносився до наукових установ згідно
статті 1 вищезазначеного Закону.
Також суди, досліджуючи докази за даною справою, не з'ясували
і не підтвердили достовірність копій документів, які надав
позивач, та які були приєднані до матеріалів справи.
Оскільки, суд касаційної інстанції не може досліджувати
докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не
були встановлені судами, судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Рішення
Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2004 р. та рішення
апеляційного суду Львівської області від 21.03.2005 р. необхідно
скасувати, оскільки вони постановлені з порушенням норм
процесуального права, які призвели до неправильного вирішення
справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2004
р. та рішення апеляційного суду Львівської області від 21.03.2005
р. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України
в Галицькому районі м. Львова про визнання права на наукову пенсію
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній