ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     11 грудня 2007 року  м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Співака В.I.
 
     суддів Білуги С.В.
 
     Гаманка О.I.
 
     Загороднього А.Ф.
 
     Заїки М.М.
 
     при секретарі Дашківській О.Є.
 
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13.04.2006 р. про
залишення апеляційної  скарги  ОСОБА_1  на  рішення  Дніпровського
районного суду м. Києва від 08.06.2005 р. без розгляду  по  справі
за скаргою ОСОБА_1 на дії управління Пенсійного  фонду  України  у
Дніпровському районі м. Києва про  перерахунок  пенсії  державного
службовця, -
 
                           встановила:
 
     У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
дії УПФУ у Дніпровському районі м. Києва щодо  перерахунку  пенсії
державного службовця.
 
     Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2005
р.  скаргу  ОСОБА_1  задоволено  частково.  Визнано  дії  УПФУ   у
Дніпровському районі м. Києва щодо відмови  у  перерахунку  пенсії
ОСОБА_1 з  урахуванням  50%  надбавки  згідно  постанови  Кабінету
Міністрів  України  від  31.12.1996  р.   №   1592   ( 1592-96-п ) (1592-96-п)
        
неправомірними. Зобов'язано УПФУ у Дніпровському районі  м.  Києва
перерахувати  ОСОБА_1  розмір  пенсії   державного   службовця   з
врахуванням  50%  надбавки,   встановленої   постановою   Кабінету
Міністрів України  від  31.12.1996  р.  №  1592  ( 1592-96-п ) (1592-96-п)
        .  в
задоволенні  скарги   ОСОБА_1   на   неправомірні   дії   УПФУ   у
Дніпровському районі м. Києва щодо перерахунку  пенсії  державного
службовця з урахуванням  100%  надбавки  згідно  Указу  Президента
України від 20.06.2002 р. № 575 ( 575/2002 ) (575/2002)
         відмовлено.
 
     Ухвалою  апеляційного  суду  м.  Києва  від   13.04.2006   р.
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного  суду
м. Києва від 08.06.2005 р. залишена без розгляду.
 
     На  зазначене  судове  рішення  суду  апеляційної   інстанції
надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій  ставиться  питання  про
його скасування та направити справу до суду апеляційної  інстанції
для  розгляду,  посилаючись  на  неправильне  застосування   судом
апеляційної інстанції норм процесуального права.
 
     Частиною 1 статті 102 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         передбачено, що пропущений з  поважних  причин
процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а
процесуальний строк, встановлений судом, -  продовжений  судом  за
клопотанням особи, яка бере участь у справі.
 
     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
суду апеляційної інстанції  щодо  правильності  застосування  норм
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає
порушення судом апеляційної інстанції  норм  процесуального  права
при прийнятті рішення, і тому вважає,  що  касаційну  скаргу  слід
залишити без задоволення з наступних підстав.
 
     Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що  відповідно
до протоколу судового засідання ОСОБА_1 приймав участь у  розгляді
справи, який відбулося 08.06.2005 р., та був ознайомлений судом  з
порядком  та  строком  оскарження,  копію  рішення   суду   першої
інстанції згідно  розписки  ним  було  отримано  24.06.2005  р.  а
апеляційна скарга здана до Дніпровського районного суду  м.  Києва
29.07.2005 р. р., про що  свідчить  вхідний  номер  канцелярії  на
титульному аркуші апеляційної скарги.
 
     Відповідно до статті 292  Цивільного  процесуального  кодексу
України  в  редакції  1963  ( 1501-06 ) (1501-06)
          р.   апеляційні   скарги,
апеляційне подання прокурора  на  рішення  суду  першої  інстанції
можуть бути подані протягом одного місяця з наступного  дня  після
проголошення рішення.
 
     Оскільки заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження
рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 не  було  подано,  тому  суд
апеляційної інстанції ухвалою  від  13.04.2006  р.  вірно  залишив
подану апеляційну скаргу без розгляду на підставі частини 6 статті
186 Кодексу адміністративного кодексу України.
 
     На підставі викладеного колегія суддів  вважає,  що  порушень
судом  апеляційної  інстанцій  норм   процесуального   права   при
вирішенні цієї справи, не допущено,  правова  оцінка  обставин  по
справі дана вірно, а  тому  касаційну  скаргу  слід  залишити  без
задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.
 
     Керуючись  ст.ст.   220,   222,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а  ухвалу
апеляційного  суду  м.  Києва  від  13.04.2006  р.  про  залишення
апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду
м. Києва від 08.06.2005 р.  без  розгляду  по  справі  за  скаргою
ОСОБА_1 на дії управління Пенсійного фонду України у Дніпровському
районі м. Києва про перерахунок пенсії державного службовця -  без
змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий (підпис)
 
     Судді (підписи)