ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     5 грудня 2007 року м. Київ
 
                          Колегія суддів
 
         Вищого адміністративного суду України в складі:
 
     Головуючого -  Харченка  В.В.,  суддів  -  Васильченко  Н.В.,
Кравченко О.О., Матолича С.В., Шкляр Л.Т., при  секретарі  Мельник
I.М., за участі представника позивача Бондара В.М., розглянувши  у
відкритому  судовому  засіданні   касаційну   скаргу   виконавчого
комітету Донецької міської ради на постанову  господарського  суду
Донецької області від 24  травня  2006  р.  та  ухвалу  Донецького
апеляційного господарського суду від 27 липня 2006 р. по справі  №
33/75а за позовом благодійного фонду "Медичне співробітництво"  до
виконавчого  комітету  Донецької   міської   ради   про   визнання
незаконним та скасування рішення -
 
     в с т а н о в и л а:
 
     У березні 2006 р. позивач звернувся із позовом  про  визнання
незаконним та скасування рішення № 353/1 від 20 липня 2005 р. "Про
скасування рішення виконавчого комітету Донецької міської  ради  №
84/5  від  19  лютого  2003  р.  "Про  надання  земельної  ділянки
благодійному  фонду  "Медичне  співробітництво"  для   будівництва
житлових будинків в Київському районі".
 
     В  обгрунтування  заявлених  вимог  позивач  посилається   на
порушення  відповідачем  при  прийнятті  вказаного  рішення   норм
Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
          та  Закону  України  "Про
оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
        .
 
     Постановою  господарського  суду  Донецької  області  від  24
травня  2006  р.,  яка  залишена  без  змін   ухвалою   Донецького
апеляційного господарського суду  від  27  липня  2006  р.,  позов
задоволений. Визнане незаконним та скасоване  рішення  виконавчого
комітету Донецької міської ради № 353/1 від 20 липня 2005 р.  "Про
скасування рішення виконавчого комітету Донецької міської  ради  №
84/5  від  19  лютого  2003  р.  "Про  надання  земельної  ділянки
благодійному  фонду  "Медичне  співробітництво"  для   будівництва
житлових будинків в Київському районі".
 
     Не погоджуючись із прийнятими рішеннями по справі, виконавчий
комітет Донецької міської ради  подав  касаційну  скаргу,  в  якій
просить рішення судів першої та апеляційної  інстанції  скасувати,
прийняти  нове  рішення  про  відмову  у  задоволенні  позову.   В
обгрунтування скарги відповідач  посилається  на  порушення  судом
норм матеріального права, які вирішують спірні правовідносини.
 
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   на
предмет повноти  та  всебічності  дослідження  обставин  справи  і
правильності застосування  норм  матеріального  права  до  спірних
правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги,  колегія  суддів
вважає, вона не підлягає до задоволення.
 
     Iз матеріалів справи вбачається наступне.
 
     Розпорядженням  Донецького  міського  голови  №   330\2   від
15.03.2002 р. було узгоджене місце розташування Благодійному фонду
"Медичне співробітництво" житлових будинків на  земельній  ділянці
приблизною площею  0,2205  га  по  пров.  Ніколенко  в  Київському
районі.
 
     Пунктом 3.4 вказаного документу позивача зобов'язано узгодити
проекту документацію із  декількома  органами,  в  тому  числі  із
Центрально-Донецькою    регіональною     державною     екологічною
інспекцією, та надати цю  документацію  на  розгляд  до  Головного
управління градобудівництва та архітектури міської ради.
 
     Позивачем  були  отримані  відповідні   висновки:   Головного
управління  містобудування  та  архітектури   №   01\14-3383   від
20.11.2002    р.;    Управління    екології    та    раціонального
природокористування № 840 від 12.12.2001 р.;  Центрально-Донецької
регіональної державної екологічної інспекції № 1150 від 10.12.2001
р.; Донецького обласного краєзнавчого музею №  47  від  12.02.2002
р.; Донецького міського управління земельних ресурсів №  01/35-361
від   13.02.2002    р.;    лист-погодження    Центрально-Донецької
регіональної екологічної інспекції № 37\1122 від 26.12.2002 р.
 
     Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради  №  84\5
від  19.02.2003  р.  був  затверджений  проект  відводу  земельної
ділянки   площею   0,2205   га   Благодійному    фонду    "Медичне
співробітництво" для будівництва жилих будинків по Пров. Ніколенко
у Київському районі . Цим  же  рішенням  земельна  ділянка  площею
0,2205 га передана в оренду строком на  5  років  для  будівництва
жилих будинків.
 
     Між виконавчим комітетом Донецької міської ради і Благодійним
фондом "Медичне  співробітництво"  був  укладений  договір  оренди
земельної ділянки від 02.06.2003 р.
 
     Вподальшому,  Благодійний  фонд   "Медичне   співробітництво"
отримав  дозволи  на  знесення  зелених  насаджень  (розпорядження
Донецького міського голови "Про знесення  зелених  насаджень,  які
знаходяться в зоні будівництва жилих будинків по пров. Ніколенко у
Київському районі № 219 від 25 . 02. 2005 р.,  ордер  на  знесення
зелених насаджень № 14 від 25.02.2005 р.).
 
     За   результатами   розгляду   скарг   мешканців    будинків,
розташованих по вул. Левицького, які заперечували  проти  знесення
зелених насаджень  і  будівництва  на  їх  місці  жилих  будинків,
Управління будівництва та архітектури Донецької обласної державної
адміністрації  рекомендувало  виконавчому   комітетові   скасувати
раніше  прийняте  ним  рішення  про  надання   земельної   ділянки
Благодійному фондові "Медичне співробітництво".
 
     20.07.2005  р.  виконавчий  комітет  Донецької  міської  ради
прийняв  рішення  №  353\1  "Про  скасування  рішення  виконавчого
комітету Донецької міської ради №  84/5  від  19.02.2003  р.  "Про
надання   земельної   ділянки    Благодійному    фонду    "Медичне
співробітництво"  для  будівництва  жилих  будинків  в  Київському
районі".
 
     Приймаючи рішення про  задоволення  позову,  суди  першої  та
апеляційної інстанції виходили з того, що відповідач не довів,  що
рішення № 353\1 від  20.07.2005  р.  прийняте  ним  відповідно  до
закону,  на  підставі,  у  межах  повноважень  та  у  спосіб,   що
передбачені Конституцією та законами України.
 
     На думку колегії суддів такий висновок судів є правомірним.
 
     Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
громадяни та юридичні особи набувають  право  власності  та  право
користування  земельними  ділянками  із   земель   державної   або
комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або
органів  місцевого  самоврядування   в   межах   їх   повноважень,
визначених цим Кодексом.
 
     Відповідно  до   ст.   26   Закону   України   "Про   місцеве
самоврядування в  Україні"  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
          виключно  на  пленарних
засіданнях сільської, селищної, міської ради  вирішуються  питання
регулювання земельних відносин.
 
     Статтею 33 цього  Закону  визначені  повноваження  виконавчих
органів сільських,  селищних,  міських  рад  в  сфері  регулювання
земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.
 
     Рішенням Донецької міської ради №  16\22  від  14.01.2002  р.
виконавчому  комітету  Донецької  міської  ради  були   делеговані
повноваження  про  надання  у  постійне  користування  та  оренду,
продажу викупу земельних ділянок, припинення права користування та
власності на земельні ділянки.
 
     Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
передача в оренду земельних ділянок, що  перебувають  у  державній
або  комунальній  власності,  здійснюється  на  підставі   рішення
відповідного  органу  виконавчої  влади   або   органу   місцевого
самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
 
     При цьому, передача  в  оренду  земельної  ділянки  юридичним
особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу  під
забудову  здійснюється  за   проектами   відведення   в   порядку,
встановленому  статтями  118,  123  Земельного   кодексу   України
( 2768-14 ) (2768-14)
        .
 
     Відповідно до  положень  статті  Земельного  кодексу  України
( 2768-14 ) (2768-14)
         надання земельних ділянок юридичним особам у  постійне
користування здійснюється на підставі  рішень  органів  виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування за проектами  відведення
цих ділянок.
 
     Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
 
     а)  добровільна  відмова  від  права  користування  земельною
ділянкою;
 
     б) вилучення земельної ділянки у випадках,  передбачених  цим
Кодексом;
 
     в)   припинення   діяльності   державних    чи    комунальних
підприємств, установ та організацій;
 
     г) використання земельної ділянки способами,  які  суперечать
екологічним вимогам;
 
     г)   використання   земельної   ділянки   не   за    цільовим
призначенням;
 
     д) систематична  несплата  земельного  податку  або  орендної
плати.
 
     Колегія суддів дійшла думки, що матеріали справи  не  містять
доказів  підставності  припинення  права  користування   земельною
ділянкою.
 
     Відповідно  до  ст.  19  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
органи державної влади  та  органи  місцевого  самоврядування,  їх
посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами
України.
 
     Суди першої  та  апеляційної  інстанції  обгрунтовано  дійшли
висновку про  те,  що  відповідач  не  довів  тієї  обставини,  що
прийняте ним рішення № 353\1 від 20.07. 2005 р. відповідає вимогам
ст. 19 Конституції України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  Закону  України  "Про
місцеве  самоврядування  в  Україні"   ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
           та   нормам
Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        ,  які  регулюють  підстави
припинення права користування земельною ділянкою.
 
     Доводи  касаційної  скарги  зазначений   висновок   суду   не
спростовують.
 
     Колегія суддів дійшла думки, що судами першої та  апеляційної
інстанцій  повно  та   всебічно   досліджені   матеріали   справи,
встановлений  дійсний  характер  спірних  правовідносин  і   вірно
застосовані норми матеріального права до  їх  вирішення.  Порушень
норм процесуального закону при цьому не допущено.
 
     Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін, якщо визнає, що  суди  першої  та  апеляційної
інстанцій   не   допустили   порушень   норм    матеріального    і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій.
 
     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224,  230,
231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        . Колегія суддів -
 
     у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу виконавчого комітету Донецької міської  ради
залишити без задоволення.
 
     Постанову господарського суду Донецької області від 24 травня
2006 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду  від
27 липня 2006 р. по справі № 33\75а залишити без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
 
     Судді /підпис/ Н.В.Васильченко
 
     /підпис/ О.О.Кравченко
 
     /підпис/ С.В.Матолич
 
     /підпис/ Л.Т.Шкляр
 
     З оригіналом вірно
 
     суддя Н.В.Васильченко