ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Бим М.Є., Леонтович
К.Г.,
при секретарі Турчин Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Тернопільський кар'єр" на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 23 лютого 2005 року у справі за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" до
Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про скасування
акту перевірки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2004 року Відкрите акціонерне товариство
"Тернопільський кар'єр" (надалі - ВАТ) звернулося до суду з
позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про
скасування акту перевірки правильності і повноти перерахування
збору до Пенсійного фонду від 22.01.2003 року в частині
нарахування пені на суму 13307,67 грн. Одночасно просило частково
скасувати рішення №8 від 24 січня 2003 року про накладення
штрафних санкцій в розмірі 9457, 53 грн.
Позов мотивований тим, що відповідачем допущені порушення
законодавства України про обов'язкове державне пенсійне
страхування.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23
грудня 2004 року задоволено частково позовні вимоги стосовно
визнання недійсним рішення, стосовно визнання недійсним акту
провадження по справі припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23 лютого 2005 року частково скасовано рішення суду першої
інстанції в частині задоволення позову, в зазначеній частині в
задоволенні позову відмовлено, в решті рішення суду першої
інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції
по справі позивач звернувся з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі ВАТ "Тернопільський кар'єр"
просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому
посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального
права.
Згідно ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Судами першої та апеляційної інстанції при з'ясуванні
обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено наступне:
позивач протягом 2002 року проводив погашення заборгованості по
заробітній платі за 2001 рік та одночасно здійснював відрахування
в Пенсійний фонд.
Відповідач спрямував зазначений збір на погашення недоїмки за
2001 рік, що спричинило виникнення недоїмки по чергових платежах
та стало підставою для нарахування штрафних санкцій згідно рішення
№8 від 24.01.2003 року на підставі акту перевірки від 22.01.2003
року.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним законом з
питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно ст. 17 зазначеного Закону штрафні санкції за порушення
податкового законодавства накладаються на платника податків у
розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за
порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим
законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у
випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно
нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до Iнструкції про порядок ведення органами
державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів
(обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних
цільових фондів, облік надходжень платежів в картках особистих
рахунків здійснюється в порядку календарної черговості настання
граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі
обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з
висновками суду апеляційної інстанції стосовно відмови у визнанні
нечинним рішення №8 від 24.01.2003 року, та залишення рішення суду
першої інстанції в силі в частині припинення провадження по справі
щодо визнання недійсним акту.
Судом апеляційної інстанції під час повторного розгляду
справи правильно застосовано до спірних правовідносин норми
матеріального і процесуального права, дана належна правова оцінка
встановленим у справі обставинам.
Керуючись ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Тернопільський кар'єр" залишити без задоволення, постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2005
року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді: