ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2007 р. м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О., Матолича С.В., Шкляр Л.Т., при секретарі Мельник
I.М., за участі представни Генеральної прокуратури України Дубас
В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Управління Державного казначейства в Одеській області, прокуратури
Одеської області, заяву Одеської митниці про приєднання до
касаційної скарги УДК на постанову господарського суду Одеської
області від 10 квітня 2006 р. та ухвалу Одеського апеляційного
господарського суду від 08 червня 2006 р. по справі №
1/62-06-1813А за позовом виробничо комерційної фірми ТОВ "Болеро"
до Одеської митниці, УДК в Одеській області про стягнення -
в с т а н о в и л а:
Постановою господарського суду Одеської області від
10.04.2006 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського
апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р., задоволено
позов ВКФ ТОВ "Болеро".Прийнято рішення про повернення позивачу
надмірно сплаченого акцизного збору в сумі 153 630 грн. Одеську
митницю зобов'язано надати до Управління державного казначейства в
Одеські області підтвердження про перерахування акцизного збору,
надмірно стягнутого з ВКФ ТОВ "Болеро" в сумі 153 630 грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим,
що до спірних правовідносин слід застосувати Угоду "Про вільну
торгівлю" між Україною та Республікою Молдова, яка ратифікована
Верховною Радою і відповідно до ст. 9 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
є частиною національного законодавства.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями по справі, УДК в
Одеській області, прокуратура Одеської області звернулись із
касаційними скаргами, а Одеська митниця із заявою про приєднання
до касаційної скарги УДК, в якій просять рішення судів першої та
апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову
в позові. В обгрунтування вимог посилаються на невірне
застосування судами норм матеріального права до вирішення спірних
правовідносин, а саме, що Закон України "Про ставки акцизного
збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" не
встановлює таких ставок для вина, а містить вказівки тільки щодо
виноматеріалів та етилових спиртів.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності їх
дослідження, вивчивши доводи касаційних скарг, колегія суддів
підстав до їх задоволення не знаходить.
Матеріалами справи встановлено наступне.
Відповідно до контрактів на поставку продукції, між фірмами
S.A. "Vіtіs Hіhcestі" та "SRL ASCONI" (Республіка Молдова) та
виробничо-комерційною фірмою "Болеро" в період з 24.03.2005 р. по
14.04.2005 р. позивачем за вантажними митними деклараціями №
500050000\5\008480, № 500050000\5\008478, № 500050000\5\008637, №
500050000\5\011480, № 500050000\5\011481 та № 500050000\5\011721
був імпортований товар (вина виноградні) зазначених виробників
Республіка Молдова.
Акцизний збір на імпортовані алкогольні напої був нарахований
і сплачений позивачем за ставками, передбаченими ст. 7 Закону "Про
ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої"
( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
№ 178-96-ВР. Фактична сплата акцизного збору
підтверджується штампами "Сплачено" на ВМД, реєстром Одеської
митниці та сторонами не оспорюється.
Статтею 1 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт
етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
, в редакції, яка була
чинна на момент митного оформлення товару, встановлені ставки
акцизного збору на алкогольні напої - вина виноградні натуральні -
0,25 грн. за 1 л, вина натуральні з доданням спирту та міцні -
0,50 грн. за 1 л.
Статтею 7 цього Закону ставка акцизного збору на вина
виноградні натуральні, включаючи вина з доданням спирту та міцні,
що імпортуються в Україну, встановлена у розмірі 3 грн за 1 л.
Відповідно до ст. 3 Угоди між Урядом України та Урядом
Республіки Молдова про вільну торгівлю, яка підписана 29.08.1995
р., яка ратифікована Верховною Радою України (Закон України від
23.04.1996 р. № 133/96-ВР ( 133/96-ВР ) (133/96-ВР)
), сторони домовились не
обкладати прямо та побічно товари іншої Договірної Сторони, які
підпадають під дію цієї Угоди, внутрішніми податками або зборами,
що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються
аналогічні товари внутрішнього виробництва або товари, що походять
з третіх країн. Положення цієї Угоди поширюються на товари,
виготовлені в Україні або в Республіці Молдова, передбачені
Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Статтею 19 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено пріоритетне застосування правил
міжнародного договору України, ратифікованого Верховною Радою
України, у разі якщо міжнародним договором встановлено інші
правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування.
Аналогічне правило застосування норм міжнародного договору України
міститься у частині 2 статті 17 Закону України "Про міжнародні
договори України" від 22.12.1993 р. № 3767-ХП ( 3767-12 ) (3767-12)
, який
був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та вирішення
справи в суді.
Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та
апеляційної інстанцій про те, що при нарахуванні акцизного збору
на алкогольні напої, імпортовані в Україну із Республіки Молдова,
слід виходити зі ставок, встановлених Законом про ставки акцизного
збору на алкогольні напої, вироблені в Україні.
Мотиви оскаржених судових рішень щодо встановлення статтями
2, 3 цього Закону ставок акцизного збору для вітчизняного
виробника тільки на виноматеріали та спирт етиловий не
відповідають дійс ності та спростовуються змістом статті 1 цього
Закону.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій повно та
всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер
спірних правовідносин та обгрунтовано застосовані норми
матеріального права до їх вирішення. Порушень процесуального
закону при цьому не допущено.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 224, 230, 231
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційні скарги Управління державного казначейства в
Одеській області та прокуратури Одеської області залишити без
задоволення.
Постанову господарського суду Одеської області від 10 квітня
2006 р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
08 червня 2006 р. по справі № 1\62-06-1813А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В.Харченко
Судді Н.В.Васильченко
О.О.Кравченко
С.В.Матолич
Л.Т.Шкляр