Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Сергейчука О.А.

Нечитайла О.М.

Степашка О.I.

при секретарі Iльченко О.М.

за участю представників

відповідача-1: Мезенцева В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2005 р.

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2005 р.

у справі № 34/119 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекспорт"

до 1. Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька;

2. Відділення Державного казначейства у Київському районі м. Донецька;

3. Управління Державного казначейства у Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 16 821,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.07.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2005 р., позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Укрекспорт" проценти в сумі 16821,41 грн., нараховані на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Стягнуто з ДПI у Київському районі м Донецька на користь ТОВ "Укрекспорт" судові витрати по сплаті державного мита в сумі 56,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 32,80 грн. Стягнуто з ВДК у Київському районі м. _4онецька на користь ТОВ "Укрекспорт" судові витрати по сплаті державного мита в сумі 56,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 32,80 грн. Стягнуто з Управління Державного казначейства у Донецькій області на користь ТОВ "Укрекспорт" судові витрати по сплаті державного мита в сумі 56,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 32,80грн.

Судові рішення мотивовані тим, що вимоги позивача про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, є такими, що грунтуються на приписах п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

ДПI у Київському районі м. Донецька подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судами вимог ст. 8, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , якими не передбачено нарахування процентів на експортне відшкодування. Законодавство не передбачає випадків, коли експортне відшкодування стає бюджетною заборгованістю.

Представник податкової інспекції у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги та просив задовольнити її вимоги.

Позивач та відповідачі-2, 3, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-1, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7, п.п. 8.1, 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (168/97-ВР) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Донецької області від 21.11.2002 р. у справі № 28/411 позивачу присуджена до стягнення з Державного бюджету сума податку на додану вартість за червень 2002 року у розмірі 112184,60 грн.

Фактичне відшкодування позивачеві бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією за червень 2002 року відбулося 14.10.2004 р. в сумі 20843 грн. та 15.10.2004 р. в сумі 78223,10 грн.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.

Відповідно до абз. 5 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" (168/97-ВР) суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Виходячи із вказаної норми Закону, позивачем правомірно нараховані проценти на суму заборгованості по ПДВ, невідшкодовану у встановлені законом строки, в тому числі і по експертних операціях.

Доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, про те, що на суми експортного відшкодування, на яке платник податку має право згідно із п. 8.1. ст. 8 Закону "Про ПДВ" (168/97-ВР) , не поширюються вимоги п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 цього ж закону, зокрема в частині нарахування процентів, суд касаційної інстанції знаходить такими, що суперечить приписам вказаного Закону.

Пункт 7 ст. 7 визначає загальні засади порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету і не встановлює обмежень щодо нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по експортним операціям.

Відповідно до п. 1.8. Закону "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, експортне відшкодування є різновидом бюджетного відшкодування.

Пунктом 1.3. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 (z0263-97) (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680 (z0489-01) (далі у тексті Порядок), визначено, що бюджетна заборгованість з податку на додану вартість - суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування. Відповідно, суми податку на додану вартість по експортних операціях не відшкодовані у встановлені Законом "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) строки також є бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються проценти у відповідності до п.п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права, а доводи податкової інспекції є такими, що суперечать викладеній позиції та встановленим обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.