ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( постановою Верховного Суду України (rs3384467) відмовлено у порушенні провадження з перегляду )
5 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого -Харченка В.В.
Суддів - Кравченко О.О., Васильченко Н.В., Матолича С.В., Шкляр Л.Т.
При секретарі - Мельник I.М.
За участю представників-Колесова М.Г., Мандзика П.I., Загорської С.М.
Прокурора Генеральної прокуратури України Атаєвої Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за касаційними скаргами прокурора Волинської області, Ягодинської митниці та УДКУ у Любомльському районі на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2006 року у справі за позовом приватного підприємства "Європацукор" до Ягодинської митниці, Управління державного казначейства України у Любомльському районі Волинської області про визнання недійсними талонів відмови та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року приватне підприємство "Європацукор" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Ягодинської митниці, Управління державного казначейства України у Любомльському районі Волинської області про визнання недійсними талонів відмови у пропуску на митну територію чи митному оформлені товарів та інших предметів, виданих митницею відносно товарів, які ввозились підприємством за вантажними митними деклараціями №205000005/5/002578 від 21.11.2005р., №205000005/5/002655 від 28.11.2005р., №205000005/5/002656 від 28.11.2005р. та про зобов'язання Ягодинської митниці змінити митний режим з режиму "переробка на митній території України" на митний режим "імпорт" щодо товару-цукрових буряків, ввезених підприємством "Європацукор" відповідно до зовнішньоекономічних контрактів: із ЗАТ "Агрогімас" (Литва) від 18.10.2005р. №18/10/2005, із виробничо-торговим підприємством "Вібар" (Польща) від 19.10.2005р. №19/10/2005, із ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва) від 02.11.2005р. №22/11/2005. Позивач вказав, що відповідно до вказаних зовнішньоекономічних контрактів ввіз на митну територію України цукрові буряки у кількості 21 700,71тн. на умовах DAF-кордон України. У період з 2.11.2005р. по 17.11.2005р. митне оформлення товару проводилась у режимі "імпорт", а з 28.11.2005 р. по 9.12.2005р.- митниця змінила митний режим "імпорт" на режим "переробка на митній території України".
У подальшому підприємство збільшило позовні вимоги, і просило:
- визнати протиправними дії Ягодинської митниці щодо видання талонів відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.2005р., № 205000005/5/002655 від 28.11.2005р., №205000005/5/002656 від 28.11.2005р.
- визнати недійсними талони відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів Ягодинської митниці № 205000005/5/002578 від 21.11.2005р., № 205000005/5/002655 від 28.11.2005р., № 205000005/5/002656 від 28.11.2005р.
- зобов'язати Ягодинську митницю змінити митний режим з "Переробка на митній території України " (Iм-51) на "Iмпорт" (Iм-40) щодо цукрових буряків, ввезених ПП "Європацукор" відповідно до контрактів із ЗАТ "Агрогімас" (Литва) від 18.10.2005р. № 18/10/2005; з виробничо-торговим підприємством "Вібар" (Польща) від 19.10.2005р. № 19/10/2005; із ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва) від 02.11.2005р. № 22/11/2005 та розмитнених Ягодинською митницею в період з 01.11.2005р. до 10.12.2005р.
- визнати протиправними дії Ягодинської митниці щодо відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості та застосування резервного методу визначення митної вартості товарів по Договорам купівлі-продажу цукрових буряків укладених ПП "Європацукор" із ЗАТ "Агрогімас" (Литва) від 19.09.2005р. №19/02 від 18.10.2005р. № 18/10/2005; з виробничо-торговим підприємством "Вібар" (Польща) від 19.10.2005р. № 19/10/2005; із ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва) від 02.11.2005р. № 22/11/05 та розмитнених Ягодинською митницею в період з 28.11.2005р. до 09.12.2005р.
- повернути приватному підприємству "Європацукор" з Державного бюджету надміру сплачені ним митні платежі, а саме: митний збір за митне оформлення товарів в сумі - 4 828,59 грн., мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі - 482 854,95 грн. та податок на додану вартість в сумі - 579 425,11 грн., всього платежів на загальну суму 1 067 108,65 грн.
Позовні вимоги обгрунтувались тим, що відповідно до укладених у 2005 році договорів купівлі-продажу цукрових буряків, підприємством "Європацукор" було ввезено на територію України цукрові буряки в обсязі 21 700,71 тонн. Проведення митного оформлення та митних процедур (далі - розмитнення) щодо цукрових буряків по укладених контрактах здійснювалося Ягодинською митницею в митному режимі "імпорт" (IМ-40) та "переробка на митній території України" (IМ-51) відповідно до ст.ст. 189, 229 Митного кодексу України (92-15) та інших нормативних документів, зі сплатою передбачених законодавством податків і зборів в повному обсязі.
Підприємством "Європацукор" відповідно до вимоги ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України (92-15) визначено митну вартість товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (за методом №1 ). Однак, Ягодинською митницею заявлену митну вартість визнано не було, в митному оформленні товару відмовлено. На підставі цінової інформації центральної бази даних ДМСУ, було визначено митну вартість цукрових буряків, що ввозилися за контрактами у розмірі 50 доларів США за 1 т. за методом №6.
Постановою господарського суду Волинської області від 5 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2006 року постанова господарського суду Волинської області від 5 червня 2006 року скасована та прийнята нова постанова, якою позов задоволено частково:
-визнано протиправними дії Ягодинської митниці щодо видачі талонів відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.05р, №20500000 5/5/002 655 від 28.11.0 5р., №2 05000005/5/002 656 від 28.11.05р. та визнати нечинними ці талони відмови;
-зобов'язано Ягодинську митницю змінити митний режим "переробка на митній території України" на "імпорт" щодо цукрових буряків, ввезених підприємством "Європацукор" за контрактом №18/10/2005 від 18.10.05р., укладеним із ЗАТ "Агрогімакс" (Литва), за контрактом №19/10/2005 від 19.10.05р., укладеним з виробничо-торговим підприємством "Вібар" (Польща), за контрактом №22/11/05 від 2.11.05р., укладеним із ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва);
-визнано протиправними дії Ягодинської митниці щодо відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості та по застосуванню резервного методу визначення митної вартості цукрових буряків, ввезених позивачем по вказаних контрактах та розмитнених у період з 28.11.05р. до 9.12.05р.
Повернуто підприємству з державного бюджету України сплачені митні платежі в сумі 1 067 108,65 грн. шляхом зарахування цієї суми в рахунок майбутніх платежів. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Європацукор" 1703,40 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, прокурор Волинської області, Ягодинська митниця та Управління державного казначейства України у Любомльському районі Волинської області подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, міркування прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, судова колегія дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що підприємство вважає, що митне оформлення товару мало бути проведено у режимі "імпорт", а вимога митниці про проведення митного оформлення цукрової сировини у режимі "переробка" порушує принципи свободи підприємницької діяльності позивача. Суди обох інстанцій дійшли у цьому питанні протилежних висновків. Суд апеляційної інстанції зокрема, вважав, що контроль за виконанням умов виробництва та реалізації цукру, що встановлені Законом України "Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру" (758-14) покладено на певні органи системи виконавчої влади, до яких митні органи не відносяться, а тому дії митниці щодо відмови у розмитненні товарів у режимі "імпорт" та прийняття талонів відмови у пропуску на митну територію України цукрової сировини є неправомірними.
Судова колегія з висновками суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.Митний кодекс України (92-15) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 187 МК України (92-15) питання, пов'язані із здійсненням митного контролю відповідно до заявленого митного режиму, регулюються спеціально уповноваженим Центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, який визначає порядок здійснення такого контролю та надає роз'яснення щодо застосування відповідних митних процедур.s28 Ст. 188 МК України (92-15) визначає "імпорт" як митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Це означає, що цукор, вироблений з імпортованої сировини, стає предметом вільного обігу, підлягає реалізації та споживанню на митній території України.
Ввезення товарів для вільного обігу без обмеження строку відрізняє митний режим "імпорт" від інших митних режимів (тимчасове ввезення/вивезення, транзит, переробка на митній території України, митний склад тощо), відповідно до яких товари ввозяться на митну територію на певний строк та в подальшому повинні бути вивезенні з території України, або заявлені в інший митний режим. Однією з умов ввезення товарів в режимі імпорту є дотримання суб'єктом ЗЕД заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Заходи нетарифного регулювання передбачають встановлення режимів квотування, ліцензування зовнішньоекономічних поставок, а також інших обмежень, приміром, заборона та обмеження експорту, імпорту товару, робіт, послуг тощо. Рішення про встановлення заборон та обмежень у зовнішній торгівлі, виходячи із національних інтересів, оформлюється через прийняття відповідного законодавчого акта. Так, засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру" (758-14) . Частиною 11 ст. 3 цього Закону встановлено імперативне правило, відповідно до якого виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України.
Судова колегія вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції в тій частині, що обов'язок контролю за виконанням умов виробництва та реалізації цукру не відноситься до компетенції митних органів. Так, ст. 3 Закону України від 22.12.98р. №330-Х1У (330-14) ( з наступними змінами) "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" встановлено, що проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному виробнику, проводяться поряд з іншими органами виконавчої влади, також і Державною Митною службою України.
Посилання позивача на ту обставину, що митниця не вправі була змінювати заявлений митний режим"імпорт" на митний режим "переробку", оскільки це суперечить умовам зовнішньоекономічного контракту, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції. Так, "Порядком застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України", затвердженому наказом ДМСУ від 13.09.2003р. №609 (z0897-03) та зареєстрованого у МЮ України 6.10.2003р. №897/8218 (z0897-03) , у пункті 2.8 встановлено, що переробка товарів, допускається щодо товарів, які попередньо ввезені та розміщені у іншому митному режимі. Тобто законодавчо дозволено застосування митного режиму переробки на митній території України до товарів, які ввозяться, приміром, за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу з метою переробки на митній території України та подальшої реалізації продуктів переробки за межами України.
За таких обставин судова колегія вважає, що Ягодинська митниця діяла в межах своїх повноважень і відповідно до вимог чинного законодавства в галузі митної справи. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки обов'язковою умовою при виробництві цукру з іноземної сировини є вивезення готової продукції за межі України, а режим імпорту не передбачає цієї умови, у даному випадку правомірною є вимога митниці що повинен застосовуватись митний режим переробки на митній території України при якому дотримуються вимоги законодавства щодо виробництва цукру з імпортної сировини, зокрема вимоги п.11 ст.3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (758-14) .
Щодо строку вивезення готової продукції, то МК України (92-15) чітко зазначає у ст.232: строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.
Тому обгрунтованим є висновок суду першої інстанції, що Ягодинською митницею правомірно, на підставі ст.232 МК України (92-15) встановлено 90-денний строк переробки імпортної цукросировини підприємству "Європацукор" на митній території України.
Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції і щодо визнання протиправними дій митниці по відмові у застосування основного, першого методу визначення митної вартості.
Відповідно до п.18 постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375 (1375-2003-п) , якою затверджено "Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" ( і яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), у разі, коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів, або коли виникають обгрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган вправі самостійно визначити митну вартість на підставі наявних у нього відомостей.
З матеріалів справи вбачається, що товар заявлявся позивачем на умовах DAF-кодон, тобто включав транспортні витрати до кордону України. Між тим, за наявності у ціновій базі даних ДМСУ відомостей про митну вартість 1 тони цукрової сировини у розмірі 50 дол. США за 1 тону, позивач заявив митну вартість у межах10-14 дол. США за 1тону товару, тобто заявлена митна вартість викликала у митниці обгрунтовані сумніви. Експортна вантажна митна декларація позивачем не надавалась.
За таких обставин безпідставним є і висновок суду другої інстанції про повернення підприємству "Європацукор" з державного бюджету України 1 067 108,65 грн. сплачених митних платежів.
Судова колегія вважає, що при розгляді даної справи суд апеляційної інстанції не врахував зазначене і помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону.
Керуючись ст.ст.220,221,226,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги прокурора Волинської області, Ягодинської митниці та Управління Державного казначейства у Любомильському районі у Волинській області задовольнити. Постанову Львівсьаaого апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2006 року скасувати. Залишити в силі постанову господарського суду Волинської області від 5 червня 2006 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: