Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бившевої Л.I.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.

за участю представників:

позивача: Джурбій В.М., дов. № 265 від 01.11.2007 р.;

відповідача: Олійник В.I., дов. № 21872/10/10-017 від 28.12.2005 р.;

Совецький В.С., дов. № 3842/10/10-19 від 21.02.2007 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 р.

та постанову господарського суду Хмельницької області від 06.03.2006 р.

у справі № 21/272-НА господарського суду Хмельницької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Едпол"

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000542343/0 від 01.11.2005 р., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Хмельницької області від 06.03.2006 р. у справі № 21/272-НА, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 р., задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Едпол" про скасування рішення Кам'янець-Подільської ОДПI № 0000542343/0 від 01.11.2005 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 591 995,19 грн.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що fs26 факт поставки товару на митну територію України відповідає сплаченим позивачем авансовим платежам згідно контракту від 02.10.2004 року № 09-29-04 з фірмою "Delta Brands Inc." у строки, що не перевищують 90 календарних днів з моменту здійснення авансових платежів.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Кам'янець-Подільська ОДПI оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги касаційної скарги, просили їх задовольнити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу та його представник в судовому засіданні просили залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини справи.

За результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ підприємства з іноземними інвестиціями "Едпол" з питань своєчасності розрахунків по імпортному контракту від 02.10.2004 року № 09-29-04 з фірмою "Delta Brands Inc.", США, за період з 03.06.2005 року по 01.11.2005 року складено акт № 312220 33168743 від 01.11.2005 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем укладений імпортний контракт від 02.10.2004 року № 09-29-04 з фірмою "Delta Brands Inc.", США.

Предмет контракту - поставка обладнання згідно додатку № 1 до вказаного договору (лінія травлення штовхального типу, реверсивний стан холодної прокатки, лінія безперервної оцинковки); сума контракту - 14 953 000 доларів США; порядок розрахунків: 2 000 000 доларів США - попередня оплата, решта суми - 12 894 000 доларів США - шляхом відкриття документального акредитиву та 59 000 доларів США - оплата виконаних робіт на підставі сертифікату запуску обладнання.

Позивачем відкрито акредитив LCIM050024-RN в філії "Дніпропетровське центральне відділення Промінвестбанку".

Перерахування коштів позивачем здійснено: 03.06.2005 року - 658 088,85 доларів США, 03.06.2005 року - 149 000 доларів США, 13.06.2005 року - 197 000 доларів США, 14.06.2005 року - 196 700 доларів США, 20.06.2005 року - 136 000 доларів США, 29.06.2005 року - 443 137,65 доларів США, 29.06.2005 року - 155 000 доларів США. Всього перераховано коштів на суму 1 934 926,50 доларів США.

Представники сторін не заперечували фактичні обставини справи, в тому числі дати перетину товаром митного кордону України через Чорноморську регіональну митницю, Вадул-Сіретську митницю, Подільську регіональну митницю, Маріупольську митницю та номер і дату ВМД типу IМ-74, що це підтверджують.

Враховуючи, що по оплаті від 03.06.2005 року 90-денний термін закінчився 01.09.2005 року, по оплаті від 13.06.2005 року - 11.09.2005 року, по оплаті від 14.06.2005 року - 12.09.2005 року, по оплаті від 20.06.2005 року - 18.09.2005 року, по оплаті від 29.06.2005 року - 27.09.2005 року, а ВМД типу IМ-40 на той момент були не оформлені, відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року (185/94-ВР) (зі змінами та доповненнями), оскільки відстрочення імпортних операцій за вищевказаним договором перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції.

Відповідно до додатку № 1 до акту перевірки пеню по оплаті від 03.06.2005 року на суму 807 088,85 доларів США нараховано в розмірі 354 594,49 грн.; по оплаті від 13.06.2005 року на суму 197 000 доларів США нараховано пеню в розмірі 56 706,45 грн.; по оплаті від 14.06.2005 року на суму 196 700 доларів США нараховано пеню в розмірі 53 640,09 грн.; по оплаті від 20.06.2005 року на суму 136 000 доларів США нараховано пеню в розмірі 24 724,80 грн.; по оплаті від 29.09.2005 року на суму 443 137,65 доларів США нараховано пеню в розмірі 20140,61 грн. та по оплаті від 29.06.2005 року на суму 155 000 доларів США нараховано пеню в розмірі 82188,75 грн. Всього нараховано пені 591 995,19 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000542343/0 від 01.11.2005 року, яким до позивача відповідно до ст. 2 та ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) та п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 591trch 995,19 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року (959-12) імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Крім того, ст. 1 вищеназваного Закону визначає, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Дана стаття, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон.

Відповідач ототожнює поняття "момент перетину товаром митного кордону" зі спеціальними поняттями, зокрема з такими, як переміщення (ввезення-вивезення) товару через митний кордон України, розуміючи останнє як сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України в відповідному напрямку (п. 2, п. 23 ст. 1 Митного кодексу України (92-15) ), митний контроль як сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст. 1 Митного кодексу України (92-15) ) та митне оформлення як виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (п. 14 ст. 1 Митного кодексу України (92-15) ).

Проте, момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Відповідно до п. 1.8 Iнструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 (z0443-97) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 р. за № 443/2247, моментом перетину митного кордону вважається при морських і річкових перевезеннях: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту; а також при перевезенні іншими видами транспорту (в т.ч. залізничним та автомобільним) при імпорті вважається початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Приписами Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574 (574-97-п) , встановлено, що вантажна митна декларація (ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, та засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій. При цьому не зазначено, що ВМД є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Таким чином, оформлена ВМД типу IМ-40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу "Під митним контролем" з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону.

Таким чином, суди дійшли висновку, що ввезення в Україну імпортованого товару підтверджується як датою розмитнення товару, так і штампом прикордонної митниці.

Як встановлено судами, відповідно до відмітки на товаросупровідних документах та ВМД типу IМ-74 товар перетнув митний кордон України 12.05.2005 року, 20.05.2005 року, 25.05.2005 року, 29.05.2005 року, 14.07.2005 року, 08.07.2005 року та 11.08.2005 року і був взятий під митний контроль, що підтверджується відмітками Чорноморської регіональної митниці, Вадул-Сіретської митниці, Подільської регіональної митниці та Маріупольської митниці про взяття товару під митний контроль.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що порушення 90-денного строку, передбаченого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) , не було, і відповідно у Кам'янець-Подільської ОДПI були відсутні підстави для прийняття рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, судами вірно зауважено, що норми ст. ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) , в першу чергу, спрямовані на недопущення безпідставного відтоку товарів (робіт, послуг) та валютних коштів з України. Той факт, що товар перебуває на митній території України, що підтверджується відповідною відміткою митниці, сам по собі свідчить про неможливість безпідставного відтоку валютних коштів, адже в будь-якому разі товар залишається на території України.

Таким чином, встановивши факт поставки товару на митну територію України, що відповідає сплаченим позивачем авансовим платежам згідно контракту від 02.10.2004 року № 09-29-04 з фірмою "Delta Brands Inc.", США, та в строки, що не перевищують 90 календарних днів з моменту здійснення авансових платежів, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про неправомірність нарахування податковим органом до сплати позивачу штрафних санкцій в сумі 591 995,19 грн. Такий висновок судів повністю узго

'e4жується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 р. та постанову господарського суду Хмельницької області від 06.03.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.