провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2004 року, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2003 року ОСОБА_1, у порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Маслової О. В.

Вказував, що звернувся до Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за своїм місцем проживання, з заявою про примусове стягнення з АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" 20000 гривень, відповідно до виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 8 жовтня 2003 року.

Втім, постановою державного виконавця зазначеного відділу від 13 листопада 2003 року йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження про стягнення, з посиланням на помилковість подання виконавчого листа до Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки боржник знаходиться у місті Києві.

Вважав дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними, оскільки у місті Кривий Ріг є філіал АКБ СР "Укрсоцбанк", який використовує у своїй діяльності майно боржника; він же як стягувач, відповідно до статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) має право на власний розсуд вибрати місце виконання судового рішення.

Просив визнати зазначені дії державного виконавця неправомірними, скасувати прийняту ним постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати прийняти до виконання виконавчий лист.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2004 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який у порядку, визначеному пунктом 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) передав її Вищому адміністративному суду України для вирішення.

У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального права, ставиться питання про їх скасування і задоволення скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Справа розглянута судами попередніх інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли на час розгляду справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 248-24 ЦПК України (у редакції 1963 (1501-06) року), якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні скарги.

Статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) встановлено, що у випадку, коли боржник є юридичною особою, виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Як зазначалося раніше, виконавчий лист Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу, відповідно до якого підлягає стягненню з Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 25 000 гривень, заявник, який у виконавчому провадженні є стягувачем, подав до Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Боржник же знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким обгрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконавче провадження повинно здійснюватися за місцезнаходженням боржника - АКБ СР "Укрсоцбанк" у місті Києві.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суди у повному обсязі встановили її обставини, перевірили доводи заявника і суб'єкта оскарження та дали їм належну правову оцінку й ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів обгрунтовані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновку судів не спростовують.

Оскільки судами при вирішенні справи не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права, то за правилом статті 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а судові рішення залишає без змін.

З огляду на викладене та, керуючись статтями 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .