ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                          УХВАЛА
 
                      IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04 грудня 2007 року м.Київ
 
  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
                             суддів:
 
 Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
                               С.Я.
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
касаційною скаргою приватного підприємства "Бурий і Ко" на рішення
господарського суду Львівської області від 04 березня 2003 року та
постанову Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  25
червня 2003 року, у  справі  №  3/8-10/15  за  позовом  відкритого
акціонерного товариства "Мікроприлад" до Львівської міської  ради,
малого  приватного  підприємства   "Гро",   Львівського   міського
управління земельних ресурсів, про визнання  рішення  та  договору
оренди земельної ділянки недійсними, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     У січні 2003 року ВАТ  "Мікроприлад"  звернулось  до  суду  з
позовом до Львівської міської ради, малого приватного підприємства
"Гро", Львівського міського  управління  земельних  ресурсів,  про
визнання недійсними ухвали Львівської міської ради від 10  вересня
2002 року № 38, договору оренди земельної ділянки від  10  вересня
2002 р., укладеного між Львівською міською радою та МПП "Гро",  та
зобов'язання Львівського міського  управління  земельних  ресурсів
внести зміни в земельно-кадастрову документацію.
 
     Рішенням  господарського  суду  Львівської  області  від   04
березня 2003 року, яке залишено без  змін  постановою  Львівського
апеляційного господарського  суду  від  25  червня  2003  року,  в
задоволенні позову відмовлено.
 
     В  касаційній  скарзі  приватне  підприємство  "Бурий  і  Ко"
просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та  направити
справу на новий судовий розгляд,  посилаючи  на  порушення  судами
норм матеріального та процесуального права.
 
     В запереченнях на касаційну скаргу МПП "Гро" просить залишити
касаційну скаргу без задоволення, а  рішення  господарського  суду
Львівської  області  від  04  березня  2003  року   та   постанову
Львівського апеляційного господарського суду від  25  червня  2003
року без змін, як законні та обгрунтовані.
 
     Перевіривши  матеріали  справи,   правильність   застосування
судами попередніх інстанцій норм  матеріального  і  процесуального
права, правової  оцінки  обставин  у  справі,  обговоривши  доводи
касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
     Згідно  п.1ч.1ст.17  Кодексу  адміністративного   судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         компетенція адміністративних судів поширюється
на  спори  фізичних  чи  юридичних  осіб  із   суб'єктом   владних
повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів
чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
 
     Законами  України  "Про  місцеве  самоврядування  в  Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        , "Про місцеві  державні  адміністрації"  ( 586-14 ) (586-14)
        ,
Земельним    кодексом    України     ( 2768-14 ) (2768-14)
             та     іншими
нормативно-правовими актами Держава делегувала  органам  місцевого
самоврядування та органам виконавчої влади  розпорядження  землями
відповідних  територіальних   громад,   землями   комунальної   чи
державної власності, та делегувала їм  вирішення  у  встановленому
законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.
 
     Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст.  3  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
спір,   який   виник   між   сторонами   по   даній   справі,    є
публічно-правовим, тому  касаційна  скарга  інстанційної  підсудна
Вищому адміністративному суду України.
 
     Як вбачається з матеріалів справи та встановлено  судами,  на
підставі акту продажу з прилюдних торгів і додатку  до  нього  від
31.08.1998р.  МПП  "Гро"  придбало   будівлю   (корпус   №27   ВАТ
"Мікроприлад") по вул На Викопах,10 у м.Львові,  приміщення  поста
охорони  -  прибудову  до  будівлі  також  зовнішню   огорожу   та
асфальтове покриття території. Дані акти були затверджені  ухвалою
Личаківського районного суду м.Львова від  01.10.1998  р.  Позивач
даний акт і додаток до нього у встановленому порядку, як і  ухвалу
суду не оспорював.
 
     У  відповідності  до   ст.30   Земельного   кодексу   України
( 2768-14 ) (2768-14)
         при переході прав власності на будівлю і споруду разом
з  цими  об'єктами  переходить  і  право  користування   земельною
ділянкою без зміни цільового призначення, якщо інше не передбачено
у договорі відчуження.
 
     Таким чином, враховуючи, що зміни  в  цільовому  користуванні
земельною ділянкою не  передбачалися  актом  з  продажу  прилюдних
торгів, то МПП "Гро" набуло права користування земельною  ділянкою
з 31.08.1998р.
 
     За  клопотанням  МПП  "Гро"  2-ою   сесією   4-го   скликання
Львівської міської ради було розглянуто питання щодо  користування
підприємством земельною ділянкою,  про  що  11.07.2002  року  було
прийнято ухвалу за №38 "Про користування земельною ділянкою  Малим
приватним підприємством "Гро" на вул.. На Викопах, 10 у м.Львові".
 
     В межах повноважень  визначених  ст.26  Закону  України  "Про
місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         на підставі ст.ст..12,93,124
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
         в редакції  від  25.10.2001
року згідно виготовленої технічної документації  Львівська  міська
рада розпорядилася передати МПП  "Гро"  терміном  на  10  років  в
оренду земельну ділянку площею 0,0545 га по вул.. На Викопах,10  у
м.Львові для обслуговування виробничих приміщень, викуплених новим
власником.  Слід  звернути  увагу,  що   земельна   ділянка,   яка
передавалася  в  оренду  МПП  "Гро"  займала  площу  виключно  під
об'єктами, що викуплені підприємством на підставі акту  і  додатку
до нього від 31.12.1998 р.
 
     За  таких   обставин   суди   попередніх   інстанцій   дійшли
правильного  висновку  про  те,  що  будь  якого   вилучення   від
попереднього  користувача   не   потребувалося,   оскільки   право
користування земельною ділянкою новий власник будівель автоматично
набував на підставі ст.30 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        .
 
     Доводи  касаційної  скарги  зазначених  висновків   суду   не
спростовують і не  дають  підстав  для  висновку,  що  судами  при
розгляді справи допущені порушення норм матеріального  права,  які
регулюють спірні правовідносини, а також допущені  порушення  норм
процесуального права.
 
     Згідно ч.3  ст.220-1  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної  інстанції  відхиляє  касаційну
скаргу і залишає рішення без  змін,  якщо  відсутні  підстави  для
скасування судового рішення.
 
     Керуючись    ст.ст.220-1,    223,    224,     231     Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
     УХВАЛИЛА:
 
     Касаційну  скаргу  приватного  підприємства  "Бурий   і   Ко"
відхилити, а рішення господарського суду Львівської області від 04
березня  2003   року   та   постанову   Львівського   апеляційного
господарського суду від 25 червня 2003 року - залишити без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Судді: