ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак
Н.Є.
За участю секретаря - кулеші А.О.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Союзу
підприємців м. Алушти на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.10.2006р. у справі за позовом Союзу
підприємців м. Алушти до Виконкому Алуштинської міської ради,
третя особа - ТОВ "Iнтерпріз", про визнання протиправним та
скасування рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Громадська організація Спілка підприємців м. Алушти
звернулась до господарського суду з позовом до Виконавчого
комітету Алуштинської міської ради про визнання протиправним та
скасування рішення № 751 від 14.10.2005р. "Про затвердження
дислокації реклами екскурсійних маршрутів" та № 66 від
27.01.2006р. "Про надання дозволу на розміщення реклами
екскурсійних маршрутів".
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення не
відповідають положенням Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
,
Закону України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
, Закону України "Про
захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
. Також позивач вважає, що
відповідачем прийняті спірні рішення внаслідок помилкового
віднесення послуг, пов"язаних з екскурсійним обслуговуванням до
рекламної діяльності.
Постановою господарського суду АРК від 06.07.2006р.
задоволені позовні вимоги Громадської організації Спілка
підприємців м. Алушти.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 18.10.2006р. апеляційна скарга ТОВ "Iнтерпріз" задоволена,
постанова господарського суду АРК від 06.07.2006р. скасована,
ухвалене нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні
позову.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням
Севастопольського апеляційного господарського суду Союз
підприємців м. Алушти звернувся з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, у якій просить скасувати
вищезазначене судове рішення Севастопольського апеляційного
господарського суду, залишити в силі постанову господарського суду
АРК від 06.07.2006р., посилаючись на порушення норм матеріального
та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 14.10.2005р. Виконавчим комітетом
Алуштинської міської ради прийняте рішення № 751 "Про затвердження
дислокації реклами екскурсійних маршрутів". Даним рішенням
відповідач затвердив дислокацію реклами екскурсійних маршрутів
згідно з додатком № 1.
Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 66
від 27.01.2006р. наданий дозвіл на розміщення реклами екскурсійних
маршрутів суб"єктам господарювання.
Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного
суду України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи,
щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб"єктами
правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції про те, що матеріали справи не мають доказів, яким
чином, оскаржувані рішення стосуються прав та обов"язків позивача,
а також з висновком, що посилання суду першої інстанції на нібито
порушення прав господарюючих суб"єктів щодо надання повної та
своєчасної інформації про екскурсійні послуги потенційним
споживачам таких послуг є безпідставними, так як жодне з
вищевказаних рішень відповідача ніяким чином не обмежує будь-які
дії жодного господарюючого суб"єкта на надання такої інформації.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про туризм" від
15.09.1995р. ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
надання такої інформації є обов"язком
господарюючих суб"єктів у сфері туризму.
Крім того, вказані рішення стосуються лише тих господарюючих
суб'єктів,
які добровільно виявили своє бажання рекламувати свою
діяльність у сфері екскурсії та туризму з цією метою звернулись до
Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради із письмовими
заявами про надання їм місця та дозволу на розміщення такої
реклами відповідно до чинного законодавства України. Ніяких рішень
про примушення будь-якого рекламування своєї діяльності відповідач
не приймав, а тому немає жодних прав, свобод та інтересів
позивача, або інших осіб, які б були порушені прийняттям вказаних
рішень відповідача.
Судом першої інстанції невірно застосовані норми
матеріального та процесуального права. Суд не залучив до участі у
справі особу, якої стосуються безпосередньо прийняті рішення, а
саме - Товариство з обмеженою відповідальністю "Iнтерпріз", а
вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не приймала
участі у справі, порушив вимоги пункту 2 статті 6 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Також, судом першої інстанції невірно застосовані норми
статті 16 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996
( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
. Вказана стаття не вміщає заборони розміщення
реклами на тротуарах та набережних, а згідно з пунктом 5 цієї
статті перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої
реклами, встановлений цим законом, є вичерпним. Крім того,
відповідно до пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої
реклами, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від
29.12.2003 № 2067 ( 2067-2003-п ) (2067-2003-п)
пішохідна доріжка - елемент
дороги, призначений для руху пішоходів, облаштований у її межах чи
поза нею і позначений дорожнім знаком. Жодне місце, яке надано
господарюючим суб'єктам, у тому числі і Товариству з обмеженою
відповідальністю "Iнтерпріз" для розміщення реклами спірними
рішеннями відповідача для розміщення рекламних засобів не
знаходиться на елементах доріг, призначених для руху пішоходів,
облаштований у її межах чи поза нею і позначеними дорожніми
знаками.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного
висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції
матеріалам справи та суттєве порушення норм матеріального і
процесуального права, скасував постанову. а при прийнятті нової
постанови відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Союзу підприємців м. Алушти залишити без
задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.10.2006р.- без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :