ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г.,
Маринчак Н.Є.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Фонду загальнообов'язкового страхування України на випадок
безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості -
робочого органу виконавчої дирекції Фонду на постанову
господарського суду Харківської області від 27 березня 2006 року
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25
липня 2006 року у справі №АС-03/29-06 за позовом Фонду
загальнообов'язкового страхування України на випадок безробіття в
особі Харківського обласного центру зайнятості - робочого органу
виконавчої дирекції Фонду до Богодухівської міжрайонної державної
податкової інспекції Харківської області, треті особи:
Богодухівський районний центр зайнятості та товариство з обмеженою
відповідальністю "Сад" про скасування рішення, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2005 року Фонд загальнообов'язкового страхування
України на випадок безробіття в особі Харківського обласного
центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду
звернувся в суд з позовом до Богодухівської міжрайонної державної
податкової інспекції Харківської області правонаступником якої є
державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської
області, в якому просив скасувати рішення відповідача № 1 від
22.11.2004р. про списання безнадійного податкового боргу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірне рішення про
списання страхових внесків, які не є податковим боргом, як
безнадійного податкового боргу є незаконним, оскільки списання
страхових внесків може здійснюватися лише на основі спеціального
законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття на підставі рішення про списання
заборгованості по внесках стосовно конкретного платника страхових
внесків прийнятого Фондом або його органами в межах своїх
повноважень.
В процесі розгляду справи до участі в якості третіх осіб було
залучено Богодухівський районний центр зайнятості та товариство з
обмеженою відповідальністю "Сад".
Постановою господарського суду Харківської області від 27
березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25
липня 2006 року здійснено заміну відповідача Богодухівську МДПI на
ДПI у Богодухівському районі Харківської області, а постанову суду
першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Фонд
загальнообов'язкового страхування України на випадок безробіття в
особі Харківського обласного центру зайнятості - робочого органу
виконавчої дирекції Фонду звернувся до Вищого адміністративного
суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення
судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на
порушення судами норм матеріального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач
просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення судів першої і апеляційної інстанцій - без змін.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірним рішенням
№1 від 22.11.2004р. про списання безнадійного податкового боргу на
підставі пункту 18.2 ст. 18 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з ТОВ "Сад" списано безнадійний податковий
борг - страхові внески до фонду безробіття у сумі 553,69 грн.
Списання було проведене на підставі звернення Богодухівського
районного центру зайнятості, в якому зазначена сума 553,69 грн.,
як сума страхових внесків та як безнадійний податковий борг.
Списана сума складається з боргу в розмірі 14,14 грн., котрий
виник станом на 31.12.1999 р. та боргу в розмірі 538,55 грн., який
виник за період з 01.01.2000р. по 31.12.2000р.
Відповідно до ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
списанню підлягає податковий борг. Внески до Фонду
безробіття не включені до вичерпного переліку податків, зборів
(обов'язкових платежів), а тому не є податковим зобов'язанням і
відповідно не можуть бути податковим боргом і не підлягають
списанню.
Згідно з діючим на той час ЗУ "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
та ЗУ "Про збір на обов'язкове соціальне страхування"
( 402/97-ВР ) (402/97-ВР)
списані суми є сумами збору на обов'язкове соціальне
страхування (на випадок безробіття), який був включений у
вичерпний перелік податків, зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, списані суми були збором на обов'язкове соціальне
страхування та на момент списання зазначеної в розмірі 538,55
минув строк давності. Оскільки зазначені суми є збором, то до них
слід застосовувати податкове законодавство.
Згідно з п. п. 18.1.1 ст. 18 ЗУ "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
суми податкового боргу, які виникли
станом на 31 грудня 1999 р. підлягають списанню.
Приймаючи до уваги зазначене, сума в розмірі 14,14 грн., яка
була списана оскарженим рішенням, підлягала списанню згідно з п.
п. 18.1.1 наведеного закону.
У відповідності до пп.18.2.1 в) п.18.2 ст.18 ЗУ "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, який був чинним на
момент винесення рішення, підлягає списанню безнадійний податковий
борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк
позовної давності, встановлений даним Законом.
Відповідно до ст.15 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено строк давності 1095 днів.
Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованого
висновку про правомірність списання суми в розмірі 14,14грн. -
згідно з п.п.18.1.1 п.18.1 ст.18 ЗУ "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а суми в розмірі 538,55 грн. -
згідно п.п.18.2.1 в) п.18.2 ст.18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, адже спірні суми
виникли до вступу в дію ЗУ "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
01.01.2001р. і є податковим боргом.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін,
якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної
інстанцій винесено законні і обгрунтовані рішення, постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Фонду загальнообов'язкового страхування
України на випадок безробіття в особі Харківського обласного
центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду -
відхилити.
Постанову господарського суду Харківської області від 27
березня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 25 липня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: