ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Шкляр Л.Т.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Україна" на рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 09 лютого 2006 року та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 року, у
справі № 2-4/3000-2006 за позовом управління Пенсійного фонду
України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим до
СВК "Україна", про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському
районі Автономної Республіки Крим, звернулось до суду з позовом до
сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", про
стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку
пенсій за 2005 рік в сумі 16 316,98 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
09 лютого 2006 року, яке залишено без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня
2006 року позов задоволено.
В касаційній скарзі СВК "Україна" просить скасувати рішення
судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої
та апеляційної інстанції норм матеріального права.
В запереченнях на касаційну скаргу Управління Пенсійного
фонду України в Красногвардійському районі просить залишити
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів
попередніх інстанцій, як законні та обгрунтовані без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи сільськогосподарський
виробничий кооператив "Україна", згідно з пунктом 1 статті 1
Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
був платником фіксованого
сільськогосподарського податку та збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування, і якого зареєстровано як платника страхових
внесків.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України"
( 2285-15 ) (2285-15)
від 23 грудня 2004 року № 2285-IУ, Закону України "Про
внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування
сільськогосподарських підприємств" від 23 грудня 2004 р. № 2287-IУ
( 2287-15 ) (2287-15)
для сільськогосподарських товаровиробників - платників
фіксованого сільськогосподарського податку з 01 січня 2005 року,
була відновлена дія Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
із змінами та доповненнями.
Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
об'єктом
оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1, 2 ст. 1
цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій,
призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
від 09 липня 2003
року.
Абзацем 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
визначено, що
фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій
відшкодовуються в розмірі 100%.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України
з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських
підприємств - платників фіксованого податку", відповідно до
внесених змін до п.1 ст. 2 доповнено абзацем 4, згідно якого для
платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону,
крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського
податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на
виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -
"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
до досягнення працівниками пенсійного віку,
передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
.
Згідно розрахунку УПФУ в Красногвардійському районі,
фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених
працівникам сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Україна", відповідно до частини 2 Заключних положень Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б" - "з"
статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
(список № 2 ), сума витрат за 2005 рік склала 16 316, 98 грн.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна" не
відшкодовував Пенсійному фонду України витрати на виплату і
доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим, має заборгованість у
сумі 16 316, 98 грн.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли
правильного висновку обгрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також
допущені порушення норм процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого
кооперативу "Україна" відхилити, а рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2006 року та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня
2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: