ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     25 жовтня 2007 року  м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Співака В.I.
 
     суддів: Білуги С.В.
 
     Гаманка О.I.
 
     Загороднього А.Ф.
 
     Заїки М.М.,
 
     при секретарі Мудрицькій Ю.В.,
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2  на  постанову  апеляційного
суду Київської області від 18.05.2006  р.  по  справі  за  позовом
ОСОБА_1 до військової частини А-0543  про  стягнення  недоплаченої
грошової надбавки за безперервну військову службу, -
 
                           встановила:
 
     У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  з  позовом  до
військової частини  А-0543  про  стягнення  недоплаченої  грошової
надбавки за безперервну військову службу.
 
     Постановою Рокитнянського районного  суду  Київської  області
від 13.03.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.  Визнано  дії
командування військової частини А-0543 по нарахуванню  та  виплаті
ОСОБА_1. надбавки за безперервну службу  згідно  Указу  Президента
України  №  389  від  05.05.2003  р.  ( 389/2003 ) (389/2003)
          "Про  надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства  внутрішніх
справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України
та Управління державної охорони України за безперервну  службу"  в
заниженому  розмірі  незаконними.  Зобов'язано  військову  частину
А-0543 провести ОСОБА_1. доплату різниці між  фактично  виплаченою
надбавкою за безперервну службу за період  з  травня  2003  р.  по
жовтень 2005 р. в розмірі 50%, за  листопад  2005  р.  надбавку  в
розмірі 70%, передбаченою Указом  Президента  України  №  389  від
05.05.2003  р.  ( 389/2003 ) (389/2003)
          "Про  надбавки   військовослужбовцям
Збройних  Сил  України,  Міністерства  внутрішніх  справ  України,
Адміністрації Державної прикордонної служби України та  Управління
державної охорони України за безперервну службу" в розмірі 3013,91
грн. та стягнуто  зазначену  суму  на  його  користь.  Стягнуто  з
військової частини А-0543 на користь держави судовий збір  в  сумі
51 грн.
 
     Постановою апеляційного суду Київської області від 18.05.2006
р. вказане судове рішення скасовано та постановлено  нове  рішення
про відмову в задоволенні позовних вимог.
 
     У  касаційній  скарзі  представник  ОСОБА_1  -  ОСОБА_2.,  не
погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на
допущені судом апеляційної інстанції порушення норм  матеріального
права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції
та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів  вважає,
що касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню,  оскільки  судове
рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, доводи касаційної  скарги  є  необгрунтованими,
підстав для скасування судового рішення відповідно до статей 225 -
229 Кодексу  адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
немає.
 
     Судами вірно встановлено, що позивач з  вересня  1992  р.  по
31.12.2005 р. проходив військову службу, з 1996 р. в в/ч А-0543 на
посаді   начальника   складу   відділу    зберігання    інженерних
боєприпасів.  На  час  видання  Указу   Президента   України   від
05.05.2003 р. мав безперервний стаж служби 16 років.
 
     Відповідно до положень Указу Президента України "Про надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства  внутрішніх
справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України
та Управління державної охорони України за безперервну  службу"  №
389 ( 389/2003 ) (389/2003)
         від 05.05.2003  р.  та  положень  Iнструкції  про
порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну  службу
в Збройних Силах України, затвердженої  наказом  Міністра  оборони
України № 149 від 26.05.2003 р.,  зареєстрованого  в  Міністерстві
юстиції України 28.05.2003 р. за № 411/7732 ( z0411-03 ) (z0411-03)
        ,  виплата
щомісячної надбавки здійснюється на підставі рішень керівників цих
установ у межах бюджетних асигнувань  виходячи  з  наявного  фонду
грошового забезпечення.
 
     Судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок,  що
виплата  надбавки  ОСОБА_1.  за   безперервну   військову   службу
проводилась в/ч А-0543 відповідно вимог вказаного Указу Президента
України та виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
 
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанції
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не  були  доведені  в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
 
     Керуючись статтями 220, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити  без
задоволення, а постанову апеляційного суду Київської  області  від
18.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до  військової  частини
А-0543 про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну
військову службу - без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий (підпис)
 
     Судді (підписи)