ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі: Ярцевій С.В.
за участю представника:
відповідача: Рашковського Я.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Вест-Агрохім"
на рішення господарського суду Рівненської області від 15
березня 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 09 червня 2005 року
у справі №3/29
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Вест-Агрохім"
до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції,
правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м.Рівне
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У лютому 2005 року позивач звернувся до Господарського суду
Рівненської області з позовом про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень Рівненської ОДПI: №000712341/3/23-124 від
08.02.2005р., №0000512341/3/23-124 від 08.02.2005р.,
№0000712341/1/23-124 від 23.09.2004р., №000512341/0/23-124 від
25.08.2004р..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем було невірно
та безпідставно вказано на порушення позивачем норм п.п.7.2.1
п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки, відповідно до чинного
законодавства України, податкові накладні містять всі необхідні
реквізити.
Рішенням господарського суду Рівненської області від
10.03.2005р. в задоволені позовних вимог про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень Рівненської ОДПI від 08.02.2005р.
№000512341/3/23-124 та №0000712341/3/23-124 від 23.09.2004р. було
відмовлено. В решті заявлених позовних вимог провадження у справі
припинено, оскільки податкові повідомлення-рішення
№0000712341/1/23-124 від 23.09.2004р., №000512341/0/23-124 від
25.08.2004р. не породжують правових наслідків з підстав прийняття
податковим органом, за результатами адміністративного оскарження,
нових податкових повідомлень-рішень. Судове рішення вмотивоване
тим, що позивачем в порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5.
п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 18716грн. по
податковим накладним, які оформлено без дотримання вимог закону,
внаслідок чого підприємством було завищено податковий кредит з ПДВ
на суму 18716 грн..
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
09.06.2005р. рішення суду першої інстанції скасовано частково: в
позові товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Агрохім" до
Рівненської обcєднаної державної податкової інспекції про визнання
недійсним податкових повідомлень-рішень №000512341/0/23-124 від
25.08.2004р. та №0000712341/1/23-124 від 23.09.2004р. відмовлено.
В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Судове рішення обгрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції
погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлення
порушень при заповненні позивачем податкових накладних, що стало
наслідком для прийняття оскаржуваних податкових
повідомлень-рішень. Разом з тим, судом другої інстанції визнано як
безпідставне припинення провадження в частині позовних вимог щодо
визнання недійсними первинних податкових повідомлень-рішень від
25.08.2004р. та від 23.09.2004р., оскільки даний висновок суду
суперечить вимогам ч.3 п.5.3 Порядку направлення органами
державної податкової служби України податкових повідомлень
платникам податків. Суд апеляційної інстанції зауважив, що
наступні податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами
апеляційного оскарження, складаються з метою довести до платника
податків граничний строк сплати податкового зобов'язання, що
зазначено в раніше надісланому первинному податковому
повідомленні.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції,
позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної
інстанції, в якій просить скасувати рішення попередніх судових
інстанцій та постановити нове рішення, яким позовні вимоги
задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника
відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було
проведено планову комплексну документальну перевірку ТОВ
"Вест-Агрохім" з питань дотримання вимог податкового законодавства
за період 01.11.2002р. по 31.03.2004р., про що складено акт від
19.08.2004р..
Висновком зазначеного акта перевірки встановлено, що
позивачем було занижено суму податку на додану вартість, чим було
безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ на
загальну суму 18716,00грн. по дванадцяти податкових накладних,
заповнених з порушенням п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та порядку заповнення
податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №469 від
08.10.1998р. ( z0691-98 ) (z0691-98)
, оскільки в зазначених податкових
накладних відсутні такі необхідні дані: номери, одиниці виміру
товару, кількість, ціна продажу.
На підставі вказаного акта було прийнято податкові
повідомлення-рішення №0000712341/1/23-124 від 23.09.2004р. про
визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану
вартість в сумі 5261,00грн у т.ч. 3507,00грн - основний платіж та
1754,00грн. штрафні (фінансові) санкції та №000512341/0/23-124 від
25.08.2004р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання
з податку на додану вартість в сумі 22813,00грн. у т.ч.
15209,00грн. - основний платіж та 7604,00грн. - штрафні
(фінансові) санкції.
За результатами апеляційного оскарження контролюючим органом
прийнято податкові накладні №000712341/3/23-124 від 08.02.2005р.,
№0000512341/3/23-124 від 08.02.2005р., у яких суми податкових
зобов'язань залишились не змінними.
Відповідно до 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку
зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити
зазначені окремими рядками: а/ порядковий номер податкової
накладної; б/ дату виписування податкової накладної; в/ назву
юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г/
податковий номер платника податку (продавця та покупця); д/ місце
розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної
особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е/
опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість,
обсяг, об'єм; є/ повну назву отримувача; ж/ ціну продажу без
врахування податку; з/ ставку податку та відповідну суму податку у
цифровому значенні; и/ загальну суму коштів, що підлягають сплаті
з урахуванням податку.
Порядок заповнення податкової накладної та форма податкової
накладної затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165
( z0233-97 ) (z0233-97)
, зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23.06.1997 р. за № 233/2037 ( z0233-97 ) (z0233-97)
.
Згідно підпункту 12.3 пункту 12 Порядку заповнення податкової
накладної до розділу I податкової накладної вносяться дані в
розрізі номенклатури поставки товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №
168 "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що
датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт,
послуг) вважається, зокрема, дата відвантаження товарів. Iз пп.
7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного закону вбачається, що податкова
накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань
продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної
надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт,
послуг).
В силу пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
- датою виникнення права платника
на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку
(товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних
дебетних карток або комерційних чеків, або дата отримання
податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником
податку товарів (робіт, послуг).
Суди попередніх інстанцій, послались на те, що не можуть бути
належними документами, на підставі яких позивач мав би право на
збільшення податкового кредиту та віднесення відповідних сум до
валових витрат податкові накладні, що складено з порушенням
порядку їх заповнення: б/н від 16.01.2003р. на суму 6974,4,5 грн.,
в т.ч. ПДВ - 1162,42грн.; №6 від 30.01.2003р. на суму 3400,00грн.,
в т.ч. ПДВ - 566,67грн.; №1 від 17.01.2003р. на суму 1000,00грн.,
в т.ч. ПДВ - 166,67грн.; б/н від 20.02.2003р. на суму 8995,68грн.,
в т.ч. ПДВ - 1499,28грн.; б/н від 31.03.2003р. на суму
14400,00грн., в т.ч. ПДВ - 2400,00грн.; №32 від 31.03.2003р. на
суму 25000,00грн., в т.ч. ПДВ - 466,67грн.; б/н від 21.05.2003р.
на суму 15338,85грн., в т.ч. ПДВ - 2556,48грн.; №465 від
20.10.2003р. на суму 6000,00грн., в т.ч. ПДВ - 1000,00грн.; №459
від 13.11.2003р. на суму 5588,60грн., в т.ч. ПДВ - 926,43грн.;
№460 від 13.11.2003р. на суму 6235,00грн., в т.ч. ПДВ -
1039,00грн.; №464 від 18.11.2003р. на суму 6000,00грн., в т.ч.
ПДВ - 1000,00грн.; №467 від 25.11.2003р. на суму 5900,00грн., в
т.ч. ПДВ - 983,33грн..
З такою оцінкою обставин судами попередніх інстанцій суд
касаційної інстанції погодитись не може, оскільки даними судами
залишено поза увагою той факт, що законом не передбачена будь-яка
відповідальність третіх осіб, в даному випадку сторони по справі -
позивача, щодо правомірності надання суб'єктом господарювання
своїм контрагентам податкових накладних і є наслідком врахування
лише самого факту невідповідності податкових накладних пп.7.2.1
п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Поза увагою судів попередніх інстанцій залишились правові
підстави відповідальності платника податку. Недотримання позивачем
порядку, встановленого пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не є підставою для
висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат
до податкового кредиту та не свідчить про обгрунтованість рішення
податкової інспекції, так як згідно абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження
сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент
перевірки платника податку.
Самі по собі недоліки в заповненні вищевказаних реквізитів
податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті
перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать
про їх неналежність та недопустимість як доказів.
Крім того, судами попередніх інстанцій всупереч вимогам ст.86
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не дано оцінку доводам позивача, що
спірні податкові накладні видані по реальним господарським
операціям, що відбулися між позивачем та його контрагентами, та що
виявлені в накладних помилки не призвели до втрат бюджету, а також
судом та контролюючим органом не встановлено чи включено
контрагентами позивача до складу податкових зобов'язань та чи
відбулась сплата до бюджету податку на додану вартість по спірним
податковим накладним, зокрема, витяги із книг обліку продажу
товарів (робіт, послуг), копії податкових декларацій з ПДВ, копії
платіжних доручень (банківських виписок) про сплату зобов'язань з
ПДВ.
Приймаючи до уваги, що, в силу ч. 1 ст. 220 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, перевіряючи
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі - суд касаційної інстанції не може досліджувати
докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не
були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України зауважує
на таке.
Відповідно до пп.6.4.3 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
повідомлення вважається відкликаним, зокрема, якщо контролюючий
орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування
суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або
податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення
Рівненської ОДПI №0000712341/1/23-124 від 23.09.2004р.,
№000512341/0/23-124 від 25.08.2004р. є відкликаними. Отже,
провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання
недійсними даних податкових повідомлень-рішень підлягало
припиненню, за відсутністю предмету спору відповідно до п. 1-1 ч.
1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(за правилами якого відбувалось
судочинство).
З огляду на межі касаційного перегляду справи, вказане
порушення судом норми процесуального права, як таке, що призвело
до прийняття неправильних судових рішень, є підставою для
скасування останніх з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно
та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну
оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до
спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити
законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Вест-Агрохім" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 15
березня 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 09 червня 2005 року - скасувати та
направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Хрущ В.Л.