ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 року К-27257/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Гончар Л.Я.,
Васильченко Н.В.,
Шкляр Л.Т.
Матолича С.В.,
при секретарі - Кулеша А.О.
сторони:
від позивача - Мельник Р.I. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з"явились, про час і місце розгляду
справи повідомлені належним чином;
розглянувши касаційну скаргу Хотинського районного центру
зайнятості на рішення господарського суду Чернівецької області від
24 травня 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 22 листопада 2005 року у справі за позовом
Хотинського районного центру зайнятості до товариства з обмеженою
відповідальністю "Злагода" про стягнення 35 713грн. 34к.,-
встановила
У березні 2005 року Хотинський районний центр зайнятості
(далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду
Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю "Злагода" (далі по тексту - відповідач, ТОВ
"Злагода") про стягнення 35 713грн. 34к. заборгованості по сплаті
страхових внесків.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24
травня 2005 року у позові Хотинському районному центру зайнятості
відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ
"Злагода" має статус платника фіксованого сільськогосподарського
податку, позивачем не надано суду доказів надсилання контролюючому
органу подання про здійснення заходів з погашення зобов"язань
перед фондом.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
22 листопада 2005 року рішення господарського суду Чернівецької
області від 24 травня 2005 року змінено і викладено в редакції,
яка передбачає часткове задоволення позовних вимог в сумі 14
344грн. 44к. несплачених страхових внесків і 2 306грн. 84к. пені.
В решті суми позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що
застосування до товариства передбаченої законом відповідальності
за своєчасно несплачені страхові внески в розмірі списаної суми є
безпідставними та неправомірними.
Посилання відповідача на висновок Торгово - промислової
палати від 23 червня 2004 року визнано апеляційним судом
безпідставним через те, що ТОВ "Злагода" не здійснено передбачених
законом дій щодо списання сум заборгованостей на його підставі.
Не погоджуючись з частковою відмовою в задоволенні позову,
позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
частково постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 22 листопада 2005 року в частині незадоволення позовних вимог
на суму 19 062грн. 06к. (14 678грн. 26к. недоїмки та 4 383грн.
80к. пені) та прийняти нове рішення у даній справаі, яким стягнути
з ТОВ "Злагода" на користь позивача повну суму заборгованості по
сплаті страхових внесків в розмірі 35 713грн. 34к. (в тому числі 6
690грн. 64к.).
В касаційній скарзі позивач стверджує, що зобов"язання по
страховим внескам не можна вважати податковим боргом, на який
поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Окрім того, позивач стверджує, що нарахування пені на повну
суму заборгованості Хотинським районним центром зайнятості
проводилось на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
та Iнструкції про порядок обчислення і сплати внесків на
загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття та
обліку їх надходжень до Фонду загальнообов"язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття,
затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики від
18 грудня 2000 року №339 ( z0030-01 ) (z0030-01)
, зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за №30/5221, тобто
на законних підставах.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія
Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні
фактичні обставини справи.
5 листопада 2004 року Хотинським районним центром зайнятості
проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і
повноти перерахування страхових внесків до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття відповідачем, за результатами якої складено акт
№71.
Перевіркою відповідача встановлено, що заборгованість ТОВ
"Злагода" перед фондом становить 35 913грн. 34к. .
Згідно висновку Торгово -промислової палати України від 24
липня 2003 року №9205/08 встановлено, що несприятливі погодні
умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на
площах ТОВ "Злагода" станом на 14 квітня 2003 року є форс -
мажорними обставинами.
18 серпня 2003 року позивач направив до державної податкової
інспекції у Хотинському районі довідку про наявність безнадійного
податкового боргу в сумі 14 678грн. 26к.
Рішенням ДПI у Хотинському районі №10 від 20 серпня 2003 року
вказана сума податкового боргу була списана.
Позивачем додано до касаційної скарги рішення державної
податкової інспекції в Хотинському районі Чернівецької області №1
від 18 квітня 2006 року "Про відміну рішення від 20 серпня 2003
року №10 в частині списання заборгованості по сплаті страхових
внесків до Фонду загальнообов"язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття по ТОВ "Злагода".
Суд першої інстанції, відмовляючи Хотинському районному
центру зайнятості у задоволенні позову вказав на недоведення
дотримання позивачем вимог Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо узгодження суми
заборгованості.
Апеляційний господарський суд, відмовляючи Хотинському
районному центру зайнятості у задоволенні позову, виходив з того,
що зміст преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
чітко передбачає сферу його
застосування, в тому числі і внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, а тому безпідставними є доводи
позивача про те, що страхові внески Фонду загальнообов"язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття не
входять в систему оподаткування і саме тому не можуть визнаватись
податковим боргом.
З такими висновками попередніх судових інстанцій погодитись
не можна виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
розмір податків і зборів, порядок їх сплати
встановлюється законом.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і
збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових
фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників
визначені Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
,
статтею 1 якого встановлено, що ставки, механізм справляння
податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих
видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу
на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової
надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів
усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть
встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім
законів про оподаткування.
Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений
у ст. ст. 14, 15 вказаного і є вичерпним. Податки і збори
(обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом,
крім визначених Законом України "Про джерела фінансування
дорожнього господарства України" ( 1562-12 ) (1562-12)
, сплаті не
підлягають.
Відповідно до положень, викладених в преамбулі Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон
є спеціальним законом з питань оподаткування.
Згідно преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
(далі по тексту - Закон №1533) цей Закон, розроблений відповідно
до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Основ законодавства
України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
, визначає правові, фінансові та організаційні засади
загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття.
Статтею 3 Закону України № 1533 ( 1533-14 ) (1533-14)
передбачено, що
законодавство про страхування на випадок безробіття складається з
Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
, цього Закону, Закону України
"Про зайнятість населення" ( 803-12 ) (803-12)
та інших нормативно-правових
актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок
безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на
обов"язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу положень пункту 2 розділу 8 Закону України № 1533
( 1533-14 ) (1533-14)
, до приведення законодавства України у відповідність
із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти
застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, а, отже,
з моменту вступу в силу Закону України № 1533, тобто з 1 січня
2001року норми Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
у частині, що йому суперечили, не застосовуються.
Також слід зазначити, що Законом України "Про внесення змін
до Закону України "Про систему оподаткування" від 18 лютого
1997року ( 77/97-ВР ) (77/97-ВР)
було встановлено, що дія цього Закону
поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального
страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття
законів України з питань соціального страхування.
Рішенням ДПI у Хотинському районі від 20 серпня 2003 року №10
(скасованим рішенням контролюючого органу від 18 квітня 2006 року)
відповідачу списано зобов"язання по сплаті внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття як податковий борг.
Між тим, згідно вимог пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, податковий борг
(недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків
або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не
сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму
такого податкового зобов'язання. У свою чергу, п. 1.2 ст. 1 Закону
визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими
законами України.
Страхові внески, зокрема, на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до
податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, а положеннями
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
не може розширюватись перелік податків і зборів
(обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення
зобов'язань платників податків на платежі, які не включені у
систему оподаткування.
Статтею 8 Закону України № 1533 ( 1533-14 ) (1533-14)
передбачено, що
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим
фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не
включаються до складу Державного бюджету України.
Частинами 2 та 3 статті 2 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено, що державні цільові
фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і
формуються за рахунок визначених законами України податків і
зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм
власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до
Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб, Пенсійного фонду України.
Отже, з вказаного можна зробити висновок, що Фонд
загальнообов"язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим
централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до
складу Державного бюджету України і тому не можна вважати
зобов'язання по страховим внескам податковим боргом, на який
поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно його преамбули.
У постанові від 13 вересня 2005 року Верховний Суд України
зазначив, що включення Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
органів фондів
загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік
контролюючих органів, не змінює статусу внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податком чи
збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть
стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України
№ 1533 ( 1533-14 ) (1533-14)
.
У вказаній постанові Верховний Суд України вказав, що аналіз
положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків, Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
та Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
не дає
підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і
зборів (обов'язкових платежів).
Окрім того, в постанові від 13 вересня 2005 року Верховним
Судом України зазначено, що хоча, зміни у Закон України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, якими виключено пункт 16
частини першої статті 14 Закону, що відносив до загальнодержавних
податків і зборів (обов'язкових платежів) і збір на обов'язкове
соціальне страхування, були внесені тільки Законом № 429-IV від
16.01.2003 р. ( 429-15 ) (429-15)
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку про те, що суди першої та
апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, прийшли до помилкового
висновку щодо закону, який підлягав застосуванню до даних
правовідносин, тому їх рішення підлягають скасуванню.
Оскільки судами не повно з"ясовані обставини справи та не
вирішено спір по суті на основі спеціального законодавства, а суд
касаційної інстанції, в силу положень статті 220 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, судова колегія Вищого адміністративного суду України
приходить до висновку про те, що ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа має бути направлена на новий
судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Хотинського районного центру зайнятості
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Чернівецької області від 24
травня 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 22 листопада 2005 року скасувати.
Справу за позовом Хотинського районного центру зайнятості до
товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про стягнення 35
713грн. 34к. направити на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий
судді:
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, Україна, місто Київ, вул. Московська, 8
__. .2007 № К-27257/06
Хотинський районний центр зайнятості
вул.Свято-Покровська, 82,м.Хотин, 60000
Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода"
Хотинський район с.Рукшин 60030
Направляється копія ухвали Вищого адміністративного суду
України від 24 жовтня 2007 року з приводу розгляду касаційної
скарги Хотинського районного центру зайнятості на рішення
господарського суду Чернівецької області від 24 травня 2005 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22
листопада 2005 року у справі за позовом Хотинського районного
центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю
"Злагода" про стягнення 35 713грн. 34к., до відома.
Додаток: копія ухвали.
Суддя
Вищого адміністративного суду Матолич С.В.
України