ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2007 року № К-2251/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.
за участю представників:
позивача: Куцевол Д.В., дов. № 25507/10/10-031 від 24.09.2007
р.;
відповідача: Трайдук С.О., дов. № 14Д від 08.11.2006 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.12.2006 р.
та постанову господарського суду Дніпропетровської області
від 31.10.2006 р.
у справі № А36/272 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області
до Приватного підприємства "ХБС"
про припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2006 року Державна податкова адміністрація у
Дніпропетровській області звернулась до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про припинення юридичної
особи - Приватного підприємства "ХБС".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від
31.10.2006 р. у справі № А36/2725, залишеною без змін ухвалою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2006
р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції
мотивовано тим, що законодавством не передбачено такої підстави
для припинення юридичної особи як відсутність прибутку за
результатами її господарської діяльності.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх
інстанцій, ДПА у Дніпропетровській області оскаржила їх в
касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати
постанову господарського суду Дніпропетровської області від
31.10.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21.12.2006 р. і постановити нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні 02.10.2007 р. представник позивача
підтримав вимоги касаційної скарги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2007 р.
заперечив проти доводів касаційної скарги, просив залишити її без
задоволення.
В судове засідання суду касаційної інстанції 23.10.2007 р.
представники сторін не з'явились.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на
слідуюче.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням
виконкому Дніпропетровської міської ради від 28.12.2000 р. було
зареєстровано ПП "ХБС", про що зроблено запис у журналі обліку
реєстраційних справ від 26.12.2000 р. за № 04052092ю0020871.
17.01.2001 р. ПП "ХБС" взято на облік Державною податковою
інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська, реєстраційний
№ 5809 та за даними останньої є платником податку на прибуток.
Відповідач подає звітність до органів державної податкової
служби, у якій відображає відсутність прибутку за наслідками своєї
господарської діяльності.
Статтею 247 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання
діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до
нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у
вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його
ліквідації.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та осіб-підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
підставами для постановлення судового рішення щодо припинення
юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є
провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам,
або такої, що заборонена законом.
ДПА у Дніпропетровській області підставою для припинення
діяльності ПП "ХБС" зазначає здійснення діяльності, що суперечить
закону та установчим документам, а саме, вказує на відсутність
прибутку за результатами його господарської діяльності.
Судами вірно зазначено, що позивачем не надано доказів на
підтвердження того, що відповідач здійснює діяльність, що
суперечить закону та установчим документам та про відсутність
норми права, яка б визначала таку підставу для припинення
юридичної особи як відсутність отримання прибутку.
Статтею 42 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна,
систематична, на власний ризик господарська діяльність, що
здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою
досягнення економічних і соціальних результатів та одержання
прибутку.
Тобто, одержання прибутку це не обов'язок чи дії, а саме мета
підприємницької діяльності. Відсутність прибутку у підприємства за
певний звітний період є лише недосягненням ним за цей період мети
діяльності - одержання прибутку і не може бути доказом провадження
діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що
заборонена законом.
В зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає нормативно
обгрунтованою правову позицію судів попередніх інстанцій про
необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх
задоволення.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на необгрунтоване
відхилення судом апеляційної інстанції клопотання ДПА у
Дніпропетровській області про дослідження нових доказів, а саме:
акту перевірки місцезнаходження відповідача та довідки державного
реєстратора, колегією суддів визнається безпідставним.
Як вбачається з матеріалів справи, судовими інстанціями
встановлено, що підставою для постановлення судового рішення про
припинення юридичної особи - ПП "ХБС" позивач в позовній заяві
зазначав здійснення діяльності, що суперечить установчим
документам - відсутність прибутку за результатами його
господарської діяльності. Проте, в клопотанні про дослідження
додаткових доказів позивач вказав на те, що відсутність запису в
Державному реєстрі свідчить про порушення відповідачем п. 7 ст. 19
Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
, що є однією з підстав для прийняття
рішення про припинення юридичної особи.
Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що фактично
позивач змінив правові підстави попередньо заявлених позовних
вимог. Позовні вимоги з підстав, вказаних у клопотанні, не були
заявлені в суді першої інстанції, а тому, відповідно до ст. 195
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не
підлягали розгляду в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі №
А36/272 суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та
процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни
постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.12.2006 р. та постанову господарського суду
Дніпропетровської області від 31.10.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.