розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Національного банку України на постанову господарського суду Донецької області від 10 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року у справі за позовом акціонерного банку "Український Бізнес Банк" до Національного банку України про визнання постанови недійсною, -

У травні 2006 року Акціонерний банк "Український Бізнес Банк" (надалі - АБ) звернувся до суду з позовом до Національного банку України про визнання недійсною постанови від 15.03.2006 року за № 87 "Про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства".

Позов мотивований тим, що зазначена постанова прийнята в порушення вимог чинного законодавства України, порушує права та інтереси позивача.

Постановою господарського суду Донецької області від 10 липня 2006 року задоволено позов.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі відповідач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі Національний банк України просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, як законні і обґрунтовані.

Згідно ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що ОСОБА_1 звернулась з заявою № 0410 від 04.10.2005 року до позивача на купівлю іноземної валюти на суму 2 144 827,59 доларів США.

У зв'язку з відмовою Банку на вчинення дій по закупівлі іноземної валюти гр. ОСОБА_1 звернулась до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом про спонукання до виконання зобов'язань за договором банківського рахунку нерезидента-інвестора в іноземній валюті № 26004 від 25.04.2005 року. Зазначений позов судом задоволено.

При цьому, згідно рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08.07.2005р. позивача зобов'язано вчинити дії по виконанню договору № 26004 в частині виконання заяви на купівлю іноземної валюти без витребування додаткових документів, а саме:

виписки (довідки) банку про фактичне надходження іноземної валюти в Україну;

копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток або легалізованої довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір;

офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів;

звіту про оцінку ринкової вартості цінних паперів.

17.10.2005 року на підставі Розпорядження Національного банку № 518-р спеціалістами департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ з 20.10.2005р. по 28.10.2005р. була здійснена позапланова перевірка позивача.

В ході перевірки було встановлено факт купівлі акціонерним банком "Український бізнес Банк" на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичної особи - нерезидента ОСОБА_1 відповідно до заявки № 0410 від 04.10.2005 року іноземної валюти у сумі 2 144 827,59 доларів США з порушенням Правил торгівлі іноземною валютою, а саме: придбання іноземної валюти без витребування у фізичної особи-нерезидента зазначених вище додаткових документів, перелічених у рішенні суду.

За результатами перевірки Правлінням Національного банку України було винесено постанову № 87 від 15.03.2006р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 10 831 379,32 грн.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй.

Згідно положень статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частина 5 вищеназваної статті визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

На момент виконання позивачем операцій по виконанню зобов'язань щодо закупівлі іноземної валюти, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька набуло законної сили.

Статтею 328 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову, оскільки відповідач прийняв оскаржуване рішення в порушенням вимог Конституції України (254к/96-ВР) та без врахування судового рішення, яке ніким не скасовано і не оскаржувалось.

Судами першої та апеляційної інстанцій також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків судів.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Національного банку України відхилити, а постанову господарського суду Донецької області від 10 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року по даній справі залишити без змін.