ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Брайка А.I., Маринчак Н.Є., Шипуліної
Т.М.
при секретарі Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та
Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
05.03.2007 р. та
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Харкова
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
31.10.2006 р.
у справі № АС-49/140-06 господарського суду Харківської
області
за позовом підприємства "Харківський регіональний центр
соціальної і трудової адаптації" Харківського відділення ВГО СОIУ
товариства інвалідів Київського району
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.
Харкова
третя особа: акціонерний комерційний банк "Золоті ворота"
за участю: прокуратури Харківської області
про визнання недійсною відмови погасити податкові векселя та
зобов'язання погасити податкові векселя
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від
13.09.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р., вжито заходи
по забезпеченню позову та заборонено ДПI у Київському районі м.
Харкова вчиняти дії, направлені на стягнення з підприємства
"Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації"
Харківського відділення ВГО "Союз організації інвалідів України"
товариства інвалідів Київського району м. Харкова коштів в оплату
податкових векселів № 80351878386196, 80351878386197,
80351878386204172, 80351878386201, 80351878386165, 80351878386203,
80351878386198, 80351878386199, 80351878386168, 80351878386169,
80351878386170, 80351878386I71, 80351878386167, 80351878386206,
80351878386210, 80351878386207, 80351878386209, 80351878386208,
80351878386217, 80351878386219,80351878386216, 80351878386211,
80351878386213, 80351878386212, 80351878386214,80351878386224,
80351878386222, 80351878386303, 80351878386205, 80351878386174;
заборонено АКБ "Золоті ворота" вчиняти дії, направлені на оплату
зазначених податкових векселів.
Постановою господарського суду Харківської області від
10.01.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 05.03.2007 р., позов
задоволено: визнано недійсною відмову ДПI у Київському районі м.
Харкова в погашенні вищевказаних податкових векселів на загальну
суму 992274,35 грн. строком погашення до 20.09.2006 р. та
податкових векселів АА 0250452, АА 0250454, АА 0250456 на загальну
суму 72325,42 грн. строком погашення до 05.10.2006 р. за рахунок
підтвердженого довідкою ДПI у Київському районі м. Харкова від
21.08.2006 р. № 2451/23-5/32868415 бюджетного відшкодування по
декларації за травень 2006 року; зобов'язано ДПI у Київському
районі м. Харкова погасити ці податкові векселі за рахунок
бюджетного відшкодування по декларації за травень 2006 року.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність
підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на
встановлений в судовому процесі факти підтвердження довідкою ДПI у
Київському районі від 21.08.2006 р. № 2451/23-5/32868415
бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі
3650036,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану
вартість, поданою позивачем до ДПI за травень 2006 року, звернення
позивача 30.08.2006 р., тобто до настання строку погашення
податкових векселів, до ДПI із заявою про погашення податкових
векселів за рахунок задекларованої за травень 2006 року суми
бюджетного відшкодування, та на абзац 4 пункту 11.5 ст.11 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, як на
правову підставу задоволення позову.
В касаційній скарзі ДПI у Київському районі м. Харкова
просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області
від 13.09.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 31.10.2006 р., посилаючись на
невідповідність оскаржуваних ухвал ст.117 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
В касаційних скаргах ДПI у Київському районі м. Харкова та
заступник прокурора Харківської області просять скасувати
постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2007
р., ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
05.03.2007 р. та постановити нове рішення про відмову в
задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної
інстанцій порушені пункт 1.16 ст.1, підпункту 7.7.5 пункту 7.7
ст.7, пункт 11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Методичні рекомендації щодо порядку
адміністрування видачі та погашення податкових векселів,
впроваджених листом ДПА України від 22.12.2005 р. №
25595/7/16-1517.
Заперечуючи проти касаційних скарг, позивач та третя особа
просять залишити скарги без задоволення, як безпідставні.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні
скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно податкової декларації з податку
на додану вартість за травень 2006 року, поданої позивачем до ДПI
у Київському районі м. Харкова 19.06.2006 р., сума, що підлягає
бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ
наступних податкових періодів складає 3650036,00 грн./ рядок 25.2
/.
За результатами виїзної позапланової перевірки підприємства
"Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації"
Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації
інвалідів України" з питань достовірності нарахування суми
бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення
податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за
травень 2006 року, викладеними у довідці ДПI у Київському районі
м. Харкова від 21.08.2006 р. № 2451/23-5/32868415, підтверджено,
що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду,
фактично сплачена позивачем у попередньому періоді постачальникам
товарів / послуг /, складає 4669199,00 грн., а сума, що підлягає
бюджетному відшкодуванню - 3650036,00 грн.
Заявами від 30.08.2006 р. та від 20.09.2006 р. позивач просив
ДПI у Київському районі м. Харкова зарахувати суму бюджетного
відшкодування в погашення 31-го податкового векселя на загальну
суму 992274,35 грн. із строком погашення до 20.09.2006 р. та 3-х
податкових векселів на загальну суму 72325,42 грн. із строком
погашення до 05.10.2006 р. відповідно. В задоволенні заяв позивачу
відмовлено.
Відповідно до абзаців першого і третього підпункту 7.7.1
пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до
бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між
сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та
сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з
підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення
суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні
податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого
відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до
складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована
згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого
від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій
отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді
постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування
включається до складу податкового кредиту наступного податкового
періоду.
Платник податку може прийняти самостійне рішення про
зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у
зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних
податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником
податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками
звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про
отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при
розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових
періодів / підпункти 7.7.2 та 7.7.3 цієї статті /.
Пунктом 11.5 ст.11 зазначеного Закону встановлено, що з
моменту набрання ним чинності платники податку при імпорті товарів
на митну територію України, за умови оформлення митної декларації
(за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої
декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного
контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі
строком погашення на тридцятий календарний день з дня його
поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається
в органі митного контролю, другий надсилається органом митного
контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем
реєстрації платника податку, а третій залишається платнику
податку; платник податку може за самостійним рішенням достроково
погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом
заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим
органом / абзаци перший та четвертий вказаного пункту /.
Передбачаючи право платника податку достроково погасити
податковий вексель шляхом заліку сум бюджетного відшкодування,
підтвердженого податковим органом, Закон не ставить в залежність
виникнення такого права від терміну сплати зобов'язань по
податковому векселю. За змістом абзацу четвертого пункту 11.5
ст.11 зазначеного Закону дострокове погашення податкового векселя
за рахунок сум бюджетного відшкодування можливе в разі наявності у
платника податку на дату поставки податкового векселя митному
органу суми бюджетного відшкодування за попередній звітний
податковий період, яка дорівнює або більша суми податкового
зобов'язання за цим векселем; платник податку до настання терміну
погашення податкового векселя прийняв рішення про дострокове
погашення податкового векселя шляхом заліку суми бюджетного
відшкодування та повідомив про прийняте рішення орган державної
податкової служби; на дату прийняття такого рішення платником
податку сума бюджетного відшкодування підтверджена органом
державної податкової служби.
З огляду на наявність у позивача на дату звернення до ДПI у
Київському районі м. Харкова підтвердженої результатами виїзної
позапланової перевірки податкового органу суми бюджетного
відшкодування, яке виникло за травень 2006 року, тобто мало місце
на дату поставки податкових векселів митному органу, суди першої
та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що у
відповідача не було законних підстав відмовити позивачу в заліку
суми бюджетного відшкодування, яка перевищувала зобов'язання по
податкових векселях, заявлених до дострокового погашення, в
рахунок цих зобов'язань.
Доводи касаційних скарг ДПI у Київському районі м. Харкова та
заступника прокурора Харківської області про порушення судами
попередніх інстанцій Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з посиланням на те, що сума бюджетного
відшкодування не підтверджена результатами перевірки по ланцюгу
постачальників товарів / послуг /, у зв'язку з придбанням яких
позивач включив суми податку на додану вартість до податкового
кредиту, не відповідають правильному застосуванню цього Закону,
оскільки відповідно до пункту 1.8 ст.1, підпункту "а" підпункту
7.7.2 пункту 7.7 ст.7 цього Закону право формуюче значення на
бюджетне відшкодування має сплата податку, фактично сплачена
платником податку - отримувачем товарів / послуг / у попередньому
податковому періоді постачальникам таких товарів / послуг /.
Як встановлено, сума податку, фактично сплачена позивачем
постачальникам товарів / послуг / в квітні 2006 року склала
4669199,00 грн., що підтверджено результатами виїзної позапланової
пере вірки позивача, здійсненої ДПI у Київському районі м.
Харкова.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої ст.117 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд за клопотанням позивача або з власної
ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення
адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння
шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення
в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та
інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх
відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а
також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи
бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може
відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних
повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Адміністративний позов може бути забезпечено забороною
вчиняти певні дії.
Вжиття судом першої інстанції за клопотанням позивача заходів
по забезпеченню позову не суперечить чинному процесуальному
законодавству, а тому підстави для скасування ухвали
господарського суду Харківської області від 13.09.2006 р. в
частині забезпечення позову та ухвали Харківського апеляційного
господарського суду від 30.10.2006 р. відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Харкова та заступника прокурора Харківської області
залишити без задоволення, а ухвали Харківського апеляційного
господарського суду від 05.03.2007 р. та від 31.10.2006 р. - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Брайко А.I.
підпис Маринчак Н.Є.
підпис Шипуліна Т.М.