ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Амєліна С.Є.,Гуріна М.I.,Кобилянського М.Г.,Юрченка
В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за
позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Київській
області про визнання незаконним та скасування наказу №6 від 10
січня 2004 року про накладення дисциплінарного стягнення за
касаційною скаргою Державної податкової адміністрації в Київській
області на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 6
грудня 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 23
березня 2005 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
Державної податкової адміністрації в Київській області про
визнання незаконним дисциплінарного стягнення, накладеного на неї
наказом Голови ДПА в Київській області від 10 січня 2004 року №6.
Свої вимоги мотивувала тим, що підстав для накладення
дисциплінарного стягнення у відповідача не було. Крім того,
відповідач порушив порядок накладення дисциплінарного стягнення,
не відібрав у неї письмові пояснення. Просила поновити строк на
звернення до суду, мотивуючи тим, що пропустила його з поважних
причин.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 23 березня 2005 року
залишено без змін рішення Солом'янського районного суду м.Києва
від 6 грудня 2004 року, поновлено строк на звернення до суду та
зодоволено позов.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду
України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду
першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення . яким
відмовити в задоволенні позову, оскільки суди порушили норми
матеріального та процесуального права. Зокрема, вважають, що суд
першої інстанції безпідставно поновлено строк на звернення до
суду; висновки судів не відповідають обставинам справи та судами
неправильно застосований КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що наказом №6 Голови ДПА Київської
області від 10 січня 2004 року на позивачку було накладено
дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання
службових обов'язків по керівництву підрозділами дослідчих
перевірок та низьку результативність контрольно - перевірочної
роботи. Підставою для винесення даного наказу був акт перевірки
№2030 від 24 листопада 2003 року. Також встановлено, що порушений
порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки,
оскільки в порушення вимог ст.49 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
відповідач не зажадав від неї письмових пояснень перед
застосуванням дисциплінарного стягнення.
Крім того, судами зроблено висновок про те, що зі змісту
наказу не видно, яке саме неналежне виконання службових обов'язків
допустила ОСОБА_1 та чи є її вина в зазначених порушеннях.
Відповідно до ст.267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо суд визнає
поважними причини пропущення позовної давності, порушене право
підлягає захисту. Тобто, остаточне вирішення питання про те, чи
має пропуск строку позовної давності правове значення, залежить
від суду.
Оскільки, заява про захист цивільного права або інтересу має
бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної
давності, то судом першої інстанції правильно поновлено строк
позовної давності та обгрунтовано визнана причина цього пропуску
поважною. Висновки суду про це належним чином вмотивовані.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції
вважає, що суд прийшов до правильного висновку про те, що у
відповідача не було законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до
дисциплінарної відповідальності, а тому обгрунтовано задовольнив
позовні вимоги. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій не
допустили порушень норм процесуального права, які б були підставою
для скасування постановлених по справі судових рішень.
Оскільки, посилання касатора в касаційній скарзі на порушення
судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого
підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та
всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна
оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм
змістом та формою відповідають вимогам матеріального та
процесуального закону, то касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в
Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного
суду м.Києва від 23 березня 2005 року та рішення Солом'янського
районного суду м.Києва від 6 грудня 2004 року по справі за позовом
ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Київській області
про визнання незаконним та скасування наказу №6 від 10 січня 2004
року про накладення дисциплінарного стягнення - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДI : С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко