ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Мудрицькій Ю.В.,
за участю представника позивача Гейштора О.К.
представників відповідача Бондаренка О.М., Святокум Т.О.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Смілянської
об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області на
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 21.03.2006 р. по справі № 09/4841а за позовом Відкритого
акціонерного товариства "Сміламолконсерв" до Смілянської
об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково
нечинним податкового повідомлення-рішення, -
встановила:
Відкрите акціонерне товариство "Сміламолконсерв" (далі - ВАТ
"Сміламолконсерв") звернулось до господарського суду Черкаської
області з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової
інспекції (далі - Смілянська ОДПI) про визнання частково нечинним
податкового повідомлення-рішення від 19.09.2005 р. №
0000822301/013211 в частині зменшення суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість в сумі 82 391,00 грн.
та нарахування штрафних санкцій в сумі 23 620,00 грн.
Постановою господарського суду Черкаської області від
02.12.2005 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 21.03.2006 р. вказане судове рішення суду
першої інстанції скасовано та постановлено нову постанову, якою
позов ВАТ "Сміламолконсерв" про визнання частково нечинним
податкового повідомлення-рішення Смілянської ОДПI від 19.09.2005
р. № 0000822301/013211 задоволено повністю. Визнано частково
нечинним податкове повідомлення-рішення від 19.09.2005 р. №
0000822301/013211 в частині сплати ВАТ "Сміламолконсерв" 82391,00
грн. податку на додану вартість та штрафних санки в сумі 23620,00
грн. за жовтень - листопад 2004 р. Стягнуто з Державного бюджету
України на користь ВАТ "Сміламолконсерв" 3,40 грн. державного мита
за розгляд справи в місцевому господарському суді, 1,70 грн.
державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
На зазначене судове рішення апеляційної інстанції надійшла
касаційна скарга Смілянської ОДПI, в якій ставиться питання про
його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті
рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без
задоволення з наступних підстав.
Судами вірно встановлено, що 10.06.2004 року позивач уклав з
ВАТ "Молконсерви" (Росія) зовнішньоекономічний контракт № 62-Д-04,
предметом якого є продаж ВАТ "Молконсерви" (продавець-нерезидент)
банкокомплекту (жерстяна банка № 7 з кришкою) зварну лаковану
всередині, ГОСТ 5981-88 за цінами та вартістю контракту в доларах
США. На виконання цього контракту позивач отримав банкокомплект в
кількості 1107 тис. штук на загальну суму 411 957,51 грн. (7 7490
дол. США) згідно ВМД № 401376 від 26.07.2004 р., № 401380 від
27.07.2004 р., № 401409 від 29.07.2004 р., № 401410 від 29.07.2004
р. Загальна сума податкового зобов'язання зі сплати ПДВ з даних
імпортних операцій становить 82 391,51 грн., сплата якого
відстрочена шляхом оформлення податкового векселя. Дата погашення
якого 24.08.2004 р. Станом на 01.08.2004 р. позивач мав бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість, тому частина
експортного відшкодування в сумі 82 391,51 грн. зарахована по
особистому рахунку платника у погашення векселя та включена
платником податку до податкового кредиту р.12.2 Декларації з
податку на додану вартість за серпень 2004 року. 30.08.2004 р.
Черкаською торгово-промисловою палатою забракована дана партія
імпортної продукції, про що складений акт експертизи № 11-58/01.
Позивач уклав з ВАТ "Молконсерв" у м. Москві додаткову угоду від
09.09.2004 р. за № 4, в якій сторони передбачили, що покупець
(позивач) повертає неякісний товар, а нерезидент повертає отримані
ним грошові кошти та оплачує витрати по поверненню неякісного
товару. Позивач у жовтні-листопаді повертає всю партію товару за
ВМД № 402007 від 15.10.2004 р., № 402084 від 22.10.2004 р., №
402152 від 01.11.2004 р., № 402186 від 04.11.2004 р., а нерезидент
01.10.2004 року повертає отримані грошові кошти в сумі 78 490 дол.
США, у тому числі витрати по поверненню неякісного товару 1000
дол. США.
При розмитненні товару ВАТ "Сміламолконсерв" сплатило всі
належні збори податки, а зобов'язання зі сплати податку на додану
вартість в сумі 82391 грн. відстрочив шляхом оформлення
податкового векселя, а згодом сплатив до бюджету.
Сплачений до бюджету податок на додану вартість залишився
неповернутим після повернення неякісного товару позивачем
постачальнику на підставі додаткової угоди та отримання грошей від
ВАТ "Молконсерв", які були ним отримані за товар.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми
податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з
бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Підпунктом 7.7.3 зазначеної статті встановлено, що у разі,
коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-яким банківськими установами.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному
відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Згідно пункту 8.1 статті 8 вищезазначеного закону, платник
податку, який здійснює операцію з вивезенням (пересиланням)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт)
і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками
податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування
протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Пунктом 8.6 статті 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зазначено, що експортне відшкодування
надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання
розрахунку експортного відшкодування.
Крім того, згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати
виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких
витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній, формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Судом апеляційної інстанції правильно вказано, що товар
(банкокомплект) позивачем був придбаний для того, щоб у ньому
розфасовувати згущене молоко, а потім продавати і отримувати
прибуток. Позивач виробляє згущене молоко з метою отримання
доходу, безпосередньо, регулярно та постійно, отже, це є для нього
господарською діяльністю, і передача права власності на товар за
плату - це продаж з точки зору податкового законодавства.
Повернення товару постачальнику проводилось з 15.10.2004 р.
по 04.11.2004 р. Отже, до даних правовідносин має застосовуватись
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в
редакції від 29.06.2004 р., чинній з 02.08.2004 р.), у пункті 4.5
статті 4 якого зазначено, що у разі коли після поставки товарів
(робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за
поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках
повернення проданих товарів чи права власності на такі товари
продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним
у порядку, визначеному законодавством України, податок,
нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується
відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує
суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого
податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового
зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена
сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається
перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми
компенсації продавцю.
Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для
перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої
операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду
цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.
Оскільки товар був переданий юридичній особі-нерезиденту, яка
не є платником українського податку на додану вартість, тому
правила, передбачені пунктом 4.5 статті 4 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в редакції від
29.06.2004 р., чинній з 02.08.2004 р.) не можуть застосовуватись
до даного випадку.
Відповідно частини 4 статті 13 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права
власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі
суб'єкти права власності рівні перед законом.
Враховуючи наведене, слід зазначити, що господарюючий
суб'єкт, діяльність якого пов'язана з вивезенням (пересиланням)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України, не може
знаходитись у гіршому становищі, ніж господарюючий суб'єкт, що
працює на внутрішньому ринку, щодо відшкодування податку на додану
вартість.
Таким чином, колегія судді погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції, який обгрунтовано задовольнив позовні
вимоги позивача щодо неправомірного зменшення Смілянською ОДПI
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ВАТ
"Сміламолконсерв" на суму податкового кредиту - 82 391,15 грн.,
задекларованого платником податку (позивачем) при одержанні товару
від ВАТ "Молконсерви" (Росія) та застосування штрафних санкцій за
недоплату податку на додану вартість в сумі 23 620,00 грн. згідно
з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні
цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана
вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а
судові рішення - без змін.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
в адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних
повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо
він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні
цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана
вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а
судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової
інспекції Черкаської області залишити без задоволення, а постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
21.03.2006 р. по справі № 09/4841а за позовом Відкритого
акціонерного товариства "Сміламолконсерв" до Смілянської
об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково
нечинним податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)