ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
за участю представника Державної митної служби України
Скріпачук Є.Є.
та представника Магістральної митниці Грабарчук С.В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.01.2007р. та
ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12.03.2007р. по
справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України,
Магістральної митниці Державної митної служби України, треті особи
ОСОБА_2., ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення,
поновлення на роботі на займаній посаді, стягнення заробітної
плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
встановила:
У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Київського районного
суду м. Харкова з позовом до Державної митної служби України,
Магістральної митниці Державної митної служби України, треті особи
ОСОБА_2., ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення,
поновлення на роботі на займаній посаді, стягнення заробітної
плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від
18.01.2007р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від
12.03.2007р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а постанову
Київського районного суду м. Харкова від 18.01.2007р. - залишено
без змін.
ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій просить постанову
Київського районного суду м. Харкова від 18.01.2007р. та ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 12.03.2007р. скасувати,
та прийняти нове рішення про задоволення його позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
позивача було звільнено з посади начальника митного поста
"Гоптівка" Магістральної митниці, відповідно до наказу голови
Державної митної служби України від 10.04.2006р. № 285-к, в
зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді на підставі
пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
, з
11.04.2006р. Підставою видання оскаржуваного наказу стали висновки
Вищої атестаційної комісії Державної митної служби України від
28.12.2005р., згідно яких ОСОБА_1. не виконав рекомендації Вищої
атестаційної комісії, надані йому у 2004 році, не відповідає
займаній посаді начальника митного поста, та запропоновано
перевести його на посаду, віднесену до номенклатури посад
начальника митниці.
Відповідно до пункту 25 Порядку проведення атестації
посадових осіб митної служби, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 25.12.2002р. № 1984 ( 1984-2002-п ) (1984-2002-п)
,
посадова особа, визнана за результатами атестації такою, що не
відповідає займаній посаді, звільняється з роботи відповідно до
законодавства.
Згідно пункту 24 вищенаведеного Порядку рішення про
переведення посадової особи за її згодою на іншу посаду або про
звільнення з посади приймається керівником митного органу,
спеціалізованої митної установи, організації у двомісячний термін
з дня атестації. Час тимчасової непрацездатності посадової особи,
а також час перебування її у відпустці до цього терміну не
включається.
Оскільки ОСОБА_1. з 06.02.2006р. по 01.03.2006р. перебував на
стаціонарному лікуванні в обласній клінічній травматологічній
лікарні м. Харкова, а з 14.03.2006р. по 31.03.2006р. - на
стаціонарному лікуванні в обласному спеціалізованому диспансері
радіаційного захисту населення, то суди дійшли вірного висновку що
його звільнення 11.04.2006р. відбулося у строки, передбачені
вказаним законодавством.
Пунктом 20 Положення про проведення атестації державних
службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 28.12.2000р. № 1922 ( 1922-2000-п ) (1922-2000-п)
, державний службовець,
визнаний за результатами атестації таким, що не відповідає
займаній посаді, звільняється з роботи відповідно до пункту 2
статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) (322-08)
трудовий договір, укладений на невизначений
строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку
його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим
ним органом лише у випадку виявленої невідповідності працівника
займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої
кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню
даної роботи.
Відповідно до частини 2 статті 40- Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) (322-08)
звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2
і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести
працівника, за його згодою, на іншу роботу.
ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади Магістральної
митниці, віднесені до номенклатури посад начальника Магістральної
митниці, від яких останній відмовився 03.03.2006р.
Згідно абзацу 7 статті 43-1 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
розірвання трудового договору з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної
профспілкової організації (профспілкового представника)
допускається у випадку звільнення службових осіб митних органів.
Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного
висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулося у відповідності до вимог
чинного законодавства та з додержанням процедури звільнення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.01.2007р. та
ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12.03.2007р. по
справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України,
Магістральної митниці Державної митної служби України, треті особи
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення,
поновлення на роботі на займаній посаді, стягнення заробітної
плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній