ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Ліпського Д.В.- головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
з участю представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Східного регіонального управління
Державної прикордонної служби України на рішення Військового суду
Харківського гарнізону від 05 травня 2005 року та ухвалу
Військового апеляційного суду Центрального регіону України від 29
липня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Східного
регіонального управління Державної прикордонної служби України про
стягнення грошового забезпечення,
в с т а н о в и л а :
У січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Східного регіонального управління Державної прикордонної служби
України.
Зазначав, що з січня 2004 року по лютий 2005 року відповідач
не сплачує щомісячну надбавку за особливі умови служби в розмірі
50 відсотків окладу грошового забезпечення, у зв'язку з чим
невірно нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення.
Просив стягнути з Східного регіонального управління Державної
прикордонної служби України щомісячну надбавку за особливі умови
служби в сумі 3 329, 80 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення
в сумі 221, 58 грн. та компенсацію втрати частини доходів у
зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Рішенням Військового суду Харківського гарнізону від 05
травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Військового
апеляційного суду Центрального регіону України від 29 липня 2005
року скаргу задоволено.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, представник відповідача
просив скасувати судові рішення та відмовити в задоволенні позову.
В касаційній інстанції представник відповідача підтримав
доводи касаційної скарги.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце
розгляду справи повідомлений.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває
на службі в Східному регіональному управлінні Державної
прикордонної служби України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003
року №1167 "Деякі питання грошового забезпечення
військовослужбовців Державної прикордонної служби" ( 1167-2003-п ) (1167-2003-п)
та наказу Голови Адміністрації Державної прикордонної служби
України від 24 грудня 2003 року №409 наказом начальника Східного
регіонального управління Державної прикордонної служби України від
31 грудня 2003 року №260 йому встановлено щомісячну надбавку за
особливі умови служби в розмірі 50 відсотків окладу грошового
забезпечення.
Наказом Голови Адміністрації Державної прикордонної служби
України від 04 січня 2004 року надбавку скасовано і за період з
січня 2004 року по лютий 2005 року ОСОБА_1 таку надбавку не
нараховували ти не виплачували.
Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого
погодився апеляційний суд, помилково виходив з того, що наказ
Голови Адміністрації Державної прикордонної служби України, яким
скасовано надбавку за особливі умови служби порушує права
позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 року
№1167 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців
Державної прикордонної служби" ( 1167-2003-п ) (1167-2003-п)
установлено з 01
січня 2004 року щомісячні надбавки військовослужбовцям Державної
прикордонної служби, зокрема, за особливі умови служби,
кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань або значного
обсягу робіт - у розмірі до 50 відсотків окладу грошового
забезпечення.
Проте, абзацом 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів
України від 28 липня 2003 року №1167 ( 1167-2003-п ) (1167-2003-п)
було
встановлено, що порядок та умови виплати зазначених надбавок
визначаються Головою Державної прикордонної служби.
Оскільки наказом голови Адміністрації Державної прикордонної
служби України, який не суперечить вимогам вказаних нормативно
правових актів та прийнятий у межах його компетенції, вказану
надбавку було скасовано, тому підрозділ Державної прикордонної
служби, де позивач проходив військову службу, правомірно не
виплачував її.
При вирішенні спору суди попередніх інстанцій поклали на
суб'єкт владних повноважень обов'язок по сплаті щомісячної
надбавки за особливі умови служби позивача всупереч вимогам
законодавства.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або
проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами
встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні
норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі
статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, скасовує рішення судів першої та апеляційної
інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної
прикордонної служби України задовольнити.
Рішення Військового суду Харківського гарнізону від 05 травня
2005 року та ухвалу Військового апеляційного суду Центрального
регіону України від 29 липня 2005 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Східного
регіонального управління Державної прикордонної служби України про
стягнення грошового забезпечення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
Д.В. Ліпський С.Є. Амєлін М.I. Гурін М.Г. Кобилянський В.В.
Юрченко