У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.I.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Гончар Т.I., Стеценка О.О., Дудки А.Л.
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Кіровограді
на постанову Господарського суду Кіровоградської області від
05.12.2005 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.03.2006 р.
у справі № 14/314
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Кіровоградобленерго"
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Кіровоградобленерго" звернулось до суду з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Кіровоградської ОДПI від 29.08.2005 р. №0001252310/1 щодо
нарахування податку на додану вартість в сумі 205833,00 грн. та
застосування штрафної санкції в сумі 102916,50 грн.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від
05.12.2005 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 16.03.2006 р, позов
задоволено повністю.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових
рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав
порушення норм матеріального права, зокрема п.4.5 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представники у судовому засіданні касаційної інстанції, просили в
задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити
без змін.
Відповідач представників у судове засідання касаційної
інстанції не направив, про час та місце розгляду справи
повідомлений, справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову документальну перевірку з
питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного
законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2005 р., якою
встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2004
р. у сумі 205833,00 грн., пов'язане з коригуванням податкових
зобов'язань операції по відпущеній у 2000 році електроенергії, за
результатами якої складено акт перевірки №108/23-1/23226362 від
26.07.2005 р.
Перевіркою встановлено, що згідно протоколу засідання
інвентаризаційної комісії про проведення річної інвентаризації
дебіторсько-кредиторської заборгованості по електричній енергії
станом на 01.11.2004 р. за №270 та рішення правління від
28.12.2004 р. ВАТ "Кіровоградобленерго" в четвертому кварталі 2004
р. визнає простроченою (безнадійною) дебіторську заборгованість за
2000 рік в сумі 1234995,69 грн., в тому числі податок на додану
вартість в сумі 205832,62 грн. та списує її з обліку.
На підставі приписів п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відповідачем зроблено висновок,
що позивач у зв'язку з визнанням боргу споживачів електричної
енергії в 2000 р. в сумі 1234995,69 грн. безнадійним неправомірно,
в односторонньому порядку занизив суму податку на додану вартість,
яка підлягала сплаті до бюджету в грудні 2004 р. у сумі 205832,65
грн.
На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове
повідомлення-рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, як
продавець електричної енергії до 01.01.2001 р. застосовував
касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з продажу
товарів (послуг) відповідно до п.11.11 ст.11 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Згідно з касовим
методом датою виникнення податкових зобов'язань з продажу
зазначених товарів (послуг) була дата зарахування коштів на
банківський рахунок або у касу такого платника податку або
отримання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг),
а датою виникнення права на податкових кредит була дата
відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату
вартості придбаних товарів (послуг) чи дата надання інших видів
компенсації їх вартості.
Враховуючи, що по поставленій позивачем у 2000 р. споживачам
електричній енергії борг був списаний як безнадійний, при цьому
позивачем застосовувався касовий спосіб визначення бази
оподаткування операцій з продажу товарів (послуг), суди дійшли
вірного висновку, що відсутність оплати за поставлену електричну
енергію в сумі 1234995,69 грн., в тому числі ПДВ 205832,62 грн.,
свідчить про відсутність у позивача податкового зобов'язання в
сумі 205832,62 грн., а у споживачів права на податковий кредит в
даній сумі та про відсутність підстав для коригування податкових
зобов'язань продавця електричної енергії та споживача (покупця)
відповідно до приписів п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна складається у
момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох
примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю,
копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова
накладна є звітним податковим документом та одночасно
розрахунковим документом.
Відповідно до приписів п.11.11 ст.11 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який діяв на час
продажу електричної енергії, позивач не мав підстав для оформлення
податкових накладних та збільшення податкового зобов'язання по
податку на додану вартість за поставленою та неоплаченою
електричною енергією в 2000 році.
Збільшення позивачем нарахування податку на додану вартість в
грудні 2004 р. та виписка податкових накладних на суму 1234995,69
грн., в тому числі ПДВ 205832,62 грн., здійснені в зв'язку з тим,
що при списанні безнадійного боргу програма самостійно провела
коригування, незважаючи та той факт, що позивач на відпуск
електричної енергії в 2000 р. не нараховував податкове
зобов'язання по податку на додану вартість. З метою отримання
нульового показника, позивачем 29-31 грудня 2004 р. виписані
податкові накладні, які залишені на підприємстві та не
направлялися споживачам, що підтверджується матеріалами справи,
які були предметом судового дослідження.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено
заниження позивачем податкового зобов'язання по податку на додану
вартість за грудень 2004 р. у сумі 205832,62 грн.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої
та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини
справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права
дійшов вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги
та скасування судових рішень немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м.Кіровограді залишити без задоволення, а постанову Господарського
суду Кіровоградської області від 05.12.2005 р. та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2006
р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.I.Бившева
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 16.10.2007 р.