ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки
Крим від 09 грудня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2003 року у справі за
скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної податкової інспекції у
м. Ялта, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність
Державної податкової інспекції у м. Ялта. Просила визнати
неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.
Ялта і зобов'язати державну податкову інспекцію зробити в її
паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номера.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 09 грудня 2002 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2003 року, у
задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з постановленими
у справі судовими рішеннями, посилається на порушення судами норм
матеріального права, просить скасувати рішення суду першої
інстанції та ухвалу апеляційного суду і постановити нове рішення,
яким задовольнити її скаргу.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Державна
податкова інспекція у м. Ялта зазначає, що рішення Ялтинського
міського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2002 року
та ухвала Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14
квітня 2003 року винесені без порушень норм матеріального чи
процесуального права, на підставі повного, всебічного та
об'єктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової
оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального
і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду
зі скаргою, в якій просила визнати неправомірною бездіяльність
Державної податкової інспекції у м. Ялта, якою порушується її
право здійснювати будь-які платежів без ідентифікаційного номера
через свої релігійні переконання.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суди виходили з того, що
законом не встановлено механізму виконання в паспортах громадян
відмітки про можливість здійснення платежів без ідентифікаційного
номера.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він
грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального та
процесуального права.
Так, згідно зі статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і
розмірах, встановлених законом.
Функції з контролю за дотриманням податкового законодавства,
а також обліку платників податків - фізичних осіб покладено на
державні податкові органи.
Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України "Про
Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми
обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.
За таких обставин, зазначеним Законом передбачено, що
вказаний платник податків вправі виконати конституційний обов'язок
сплати податків та інших обов'язкових платежів, обравши
альтернативну форму обліку, тобто без присвоєння ідентифікаційного
номера.
При цьому відсутність конкретного механізму внесення
відповідних відміток у паспорт особи не може бути підставою
невиконання вимог діючого законодавства.
Таким чином, суди дійшли помилкового висновку щодо відмови у
задоволенні вимог заявниці.
Разом з тим, наказом Державної податкової адміністрації
України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004
року № 602/1226 ( z1345-04 ) (z1345-04)
затверджено "Порядок унесення
відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного
номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових
платежів", згідно з яким відмітки про наявність права здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної
особи, яка не бажає мати такий номер за своїми релігійними
переконаннями, здійснюється органом внутрішніх справ за місцем
реєстрації платника податку, згідно довідки органу державної
податкової служби, яка провела перевірку інформації, наведеної у
заяві. Після чого фізична особа у формі заяви повідомляє про
внесення відмітки орган державної податкової служби і далі
обліковується як платник податків та інших обов'язкових платежів
за серією і номером паспорта.
Тобто, після 19.10.2004 року відмітки у паспортах фізичних
осіб здійснюються органами внутрішніх справ за місцем реєстрації
платника податку згідно з довідкою органу державної податкової
служби.
Оскільки на час розгляду справи касаційним судом до участі у
справі залучені не всі особи, яких стосується спір, то Вищий
адміністративний суд України позбавлений можливості постановити
остаточне рішення.
На підставі вищенаведеного, судова колегія Вищого
адміністративного суду України вважає, що рішення Ялтинського
міського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2002 року
та ухвала Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14
квітня 2003 року підлягають скасуванню, а справа - направленню на
новий судовий розгляд для перевірки всіх обставин у справі і
постановлення законного та обгрунтованого рішення відповідно до
вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 09 грудня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 14 квітня 2003 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Державної податкової
інспекції у м. Ялта направити на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: відповідальний секретар