ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"09"жовтня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Бившевої Л.I.
секретар судового засідання Ярцева С.В.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні
від 09.10.07р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Джанкойської ОДПI на рішення
господарського суду АР Крим від 16.05.2005 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2005
у справі № 2-25/5133-2005
за позовом СВК ім. Чкалова Красногвардійського району АР Крим
до Джанкойської ОДПI
про спонукання до списання безнадійного податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
СВК ім. Чкалова звернулось до з позовом до Джанкойської
об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці
Крим про спонукання до списання безнадійного податкового боргу в
сумі 91578,99 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.05.2005, яке залишено без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 19.07.2005 у справі
№2-25/5133-2005, позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх
інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, в який просить їх скасувати та
прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних
вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та
апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено
норми матеріального права .
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові
докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
позивач -Сільськогосподарський виробничний кооператив ім. Чкалова
зареєстрований Управлянням економіки Красногвардійської
райдержадміністрації 28.03.2000, є платником фіксованого
сільськогосподарського податку.
Згідно Висновку Торговельно-промислової палати України від
13.05.2004 №1847/05-4 через несприятливі погодні умови у позивача
виникали форс-мажорні обставини.
Позивач в установленому порядку 21.05.2004 подав заяву про
списання податкового боргу, який в нього був.
Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі
Автономній Республіці Крим згідно листа від 08.11.2004 №1152/21-0
відповіла відмовою.
Відповідно рішень №124/24-0 від 16.12.2004 та №168/24-0 від
17.12.2004 був частково списаний безнадійний податковий борг
позивачеві у розмірі 55210,25 грн., у тому числі 48880,00 грн. -
фіксованого сільськогосподарського податку та 472,00 грн. -
податку на додану вартість.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог
суди попередніх інстанцій мотивували тим, що у позивача в 2004
році мали місце форс-мажорні обставини, таким чином, відповідач
був зобов'язаний відповідно до статті 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
і Порядок списання
безнадійного податкового боргу платників податків провести
списання податкового боргу, яке є у позивача, як безнадійного.
Проте визнати такий висновок обгрунтованим не можна з огляду
на таке.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач не
оскаржує наявність у позивача у 2004 році форс-мажорних обставин,
а посилається на те, що згідно зі статтею 68 Закону України "Про
державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
податковим
органам заборонено призводити реструктуризацію або списання
заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання з податків,
зборів (обов'язкових платежів), надавати відстрочки відносно
строків її сплати.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку з
внесенням змін до Порядку списання безнадійного податкового боргу
платників податків (затвердженого наказом ДПАУ 14.03.2001 року №
103 та зареєстрованого в Мінюсті України 10.01.2002 року за №
16/6/304, якими скасовано дію абзацу шостого підпункту 4.2 пункту
4 (наказ ДПА України від 20.01.04 №36 ( z0098-04 ) (z0098-04)
,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.04 за №
98/8697)), списання безнадійного податкового боргу, який визнано
безнадійним після 02.02.04р., було призупинено.
Наказом ДПА України № 629 від 03.11.04р. ( z1452-04 ) (z1452-04)
,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.04р. за №
1452/10051 (далі - Порядок № 629) доповнено підпункт 4.2 Порядку №
103 новим абзацом наступного змісту: днем виникнення безнадійного
податкового боргу у випадку дії форс-мажорних обставин є наступний
день за граничним терміном погашення податкових зобов'язань за
період, на який припадає дата, вказана в документі, що засвідчує
факт непереборної сили.
Проте судами не враховано те, що в порівнянні з раніше діючим
Порядком, сума безнадійного податкового боргу визначається не на
дату виникнення форс-мажорних обставин, зазначену у Висновку
Торгово-промислової палати, а на день виникнення податкового боргу
за той період, в якому виникли такі обставини.
До порядку № 103 внесено підпункт 4.5 - по податках,
нарахування яких не залежить від результатів
фінансово-господарської діяльності підприємств та розрахунки по
яких здійснюються наперед.
Зокрема, Порядком № 629 ( z1452-04 ) (z1452-04)
передбачається визнавати
безнадійними та списувати непогашені податкові зобов'язання з
фіксованого сільськогосподарського податку, що не можуть бути
сплачені після виникнення форс-мажорних обставин за бюджетний рік,
в якому такі обставини виникли.
Під списання підпадають суми несвоєчасно сплачених узгоджених
податкових зобов'язань, що нараховані податковими органами за
результатами проведених перевірок та відображені у картках
особових рахунків платників як суми податкового боргу за станом на
день прийняття такого рішення.
Відповідно до Наказу ДПА України № 629 ( z1452-04 ) (z1452-04)
передбачено, щодо складу списаної суми не може бути включено суми
податкового боргу по ФСП, що обліковувались в картках особових
рахунків платника на день виникнення форс-мажорних обставин.
Визначається безнадійним та списується податковий борг, що не міг
бути сплачений після виникнення форс-мажорних обставин за
бюджетній рік, в якому такі обставини виникли, тобто, списанню
підлягає податковий борг фіксованого сільськогосподарського
податку, що виникає в зв'язку непогашенням податкових зобов'язань
за період після дня настання обставин непереборної сили
(форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за
бюджетний рік, в якому такі обставини виникли.
Безнадійна заборгованість відповідно до п. 18.2 ст.18 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списується податковими органами щоквартально, а останній платіж з
ФСП за грудень 2004 року повинен бути сплачений позивачем до 20
січня 2005 року, таким чином заборгованість у позивача виникає у 1
кварталі 2005 року.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що
судами попередніх інстанцій не досліджено питання відносно періоду
списання боргу.
Також не з'ясовано обставини, щодо отримання господарством
прибутку і спроможності погасити податковий борг, тобто що
податковий борг безнадійний.
Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин,
викладені обставини свідчать про не з'ясування судами всіх
обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та
про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам
ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
зазначає, що спір був розглянутий судами не в повному обсязі, що є
порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело
до прийняття незаконних та необгрунтованих судових рішень.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові
рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий
судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно
з'я сувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та
вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого
правильно визначити норми матеріального права, що підлягають
застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і
законне судове рішення.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої
інстанції та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини
справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по
справі в зв'язку з чим рішення господарського суду АР Крим від
16.05.2005 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 19.07.2005 у справі № 2-25/5133-2005,
відповідно до п. 6 ч.1 ст.223 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, передається
на розгляд суду першої інстанції
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Джанкойської ОДПI задовольнити частково.
Рішення господарського суду АР Крим від 16.05.2005 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
19.07.2005 у справі № 2-25/5133-2005 скасувати.
Справу № 2-25/5133-2005 направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
М.О. Федоров
Судді
А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
О.В. Карась
Л.I. Бившева