ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ліпського Д.В.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Цуркана М.I.
при секретарі судового засідання Міненку I.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Панченка
К.М., представника військової частини А-0800 Пурдіка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
військової частини А-2800 на постанову апеляційного суду Одеської
області від 05.07.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
військової частини А-2800 про визнання неправомірними дій
командування, визнання незаконним наказу про звільнення зі служби,
стягнення грошової компенсації за речове майно та моральної
шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
військової частини А-2800 про визнання неправомірними дій
командування, визнання незаконним наказу командира частини від
03.12.2004 року № 253 про її звільнення зі служби, стягнення
грошової компенсації за речове майно у сумі 4 705, 10 грн. та
судових витрат за надання правової допомоги в розмірі 2 000 грн.
та моральної шкоди - 5 000 грн.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від
11.01.2006 року позов задоволено частково, визнано наказ командира
військової частини А-2800 від 03.12.2004 року № 253 незаконним,
стягнуто грошову компенсацію за речове майно у сумі 4 705, 10 грн.
та 2 000 грн. витрат за надання правової допомоги. У решті позову
відмовлено.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 05.07.2006
року постанову суду першої інстанції змінено, позов задоволено
частково: визнано незаконним наказ командира військової частини
А-2800 від 03.12.2004 року № 253, стягнуто грошову компенсацію за
речове майно у сумі 4 705, 10 грн. та 500 грн. у відшкодування
витрат за надання правової допомоги. Відмовлено у задоволені
позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
апеляційного суду Одеської області від 05.07.2006 року,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 03.12.2004 року наказом командира
військової частини А-2800 № 253 ОСОБА_1 звільнено у запас за
станом здоров'я.
Позивач посилається на те, що її не було ознайомлено з
наказом про звільнення, не було видано трудову книжку, не зроблено
розрахунок вислуги років, тобто її звільнення було проведено з
порушенням Iнструкції про організацію виконання вимог Положення
про проходження військової служби солдатами (матросами),
сержантами і старшинами Збройних Сил України, затвердженої наказом
Міністра оборони України від 30.09.2002 року № 322 ( z0839-02 ) (z0839-02)
.
Пунктом 10.2 даної Iнструкції передбачено, що командири і
начальники всіх рівнів повинні вчасно подавати до звільнення в
запас чи у відставку осіб рядового, сержантського та старшинського
складу контрактної служби, які досягли встановленого для них
граничного віку перебування на військовій службі.
Пунктом 10.4. цієї ж Iнструкції передбачено, що з особами
рядового, сержантського та старшинського складу про наступне їх
звільнення проводиться не менше двох бесід. Зміст проведення бесід
відображається в Аркуші бесіди і підписується військовослужбовцем,
що звільняється, та особою, яка проводила бесіду, а пунктом
10.17 - після видання наказів про звільнення осіб рядового,
сержантського та старшинського складу з військової служби підстави
звільнення зміні не підлягають, якщо при звільненні не допущені
порушення чинного законодавства й не виникли нові обставини,
пов'язані зі звільненням.
Судами встановлено, що при звільненні позивачу не було видано
трудової книжки, не зроблено розрахунку вислуги років, не
ознайомлено з особовою справою та не виплачено грошової
компенсації за речове майно у сумі 4 705 грн. 10 коп.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
( 2011-12 ) (2011-12)
військовослужбовці одержують за рахунок держави
грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або
за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
правильного висновку про те, що звільнення позивача відбулося з
порушенням.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про
те, що при розгляді справи судом було допущено неправильне
застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального
права, що призвели до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції не допустив
порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні
судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга
підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу військової частини А-2800 залишити без
задоволення, а постанову апеляційного суду Одеської області від
05.07.2006 року - без змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків,
встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
Д.В. Ліпський
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
М.Г. Кобилянський
(підпис)
М.I. Цуркан