ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Безпалому Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду
Чернігівської області від 18 листопада 2005 року та касаційну
скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в
Чернігівській області на постанову апеляційного суду Чернігівської
області від 18 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
Управління внутрішніх справ України в Чернігівській області про
стягнення різниці у пенсії, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в
якому просив зобов'язати Управління внутрішніх справ України
(надалі - УМВС України) в Чернігівській області здійснити
перерахунок раніше призначеної йому пенсії за минулий час з
01.01.2004 року по 31.12.2004 рік як пенсіонеру Міністерства
внутрішніх справ (наділі - МВС) з урахуванням надбавок згідно ст.
ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, п. 4.3
Iнструкції, затвердженої Наказом МВС України № 1276 ( z1161-03 ) (z1161-03)
від 31.10.2003 року, а також зобов'язати відповідача виплатити
заборгованість по пенсії в сумі 16257,72 грн.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17
серпня 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 18
листопада 2005 року з урахуванням додаткової постанови цього ж
суду від 21 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції
скасовано та позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано відповідача провести доплату різниці в пенсії за
період з 01.08.2004 року по 31.12.2005 року в частині відсоткової
надбавки за вислугу років, в іншій частині позовних вимог -
відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної
інстанції від 18 листопада 2005 року, ОСОБА_1 подав касаційну
скаргу, в якій ставить питання про зміну постановлених апеляційним
судом рішень та повне задоволення його позовних вимог.
Відповідач, не погоджуючись з постановою апеляційного суду
Чернігівської області від 18 листопада 2005 року, просить її
скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В касаційних скаргах вказується, що при вирішенні даного
спору судами допущено порушення норм матеріального права.
В судове засідання представники касаторів не з'явились,
позивач просив слухати справу у його відсутність, відповідач про
час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційні скарги та обговоривши їх доводи за
матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Судами попередніх інстанцій в ході з'ясування обставин по
справі та перевірки їх доказами встановлено: ОСОБА_1 був
звільнений у відставку через хворобу згідно наказу №148 о/с від
14.10.2002 року та йому призначено пенсію згідно пенсійного
законодавства.
За заявами позивача пенсію перераховано з розрахунку
грошового забезпечення за 60 календарних місяців служби за 1996 -
2001 роки, а також згідно внесених змін до Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
.
Під час повторного розгляду справи судом апеляційної
інстанції встановлено факт того, що позивачем надано до суду та до
пенсійного відділу УМВС рішення комісії УМВС України в
Чернігівській області від 17.12.2004 року, згідно якого відсоткова
надбавка за вислугу років до грошового утримання у позивача
становить 35%, замість 30% встановлених раніше.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
перерахунок раніше призначених пенсій проводиться, якщо пенсіонер
згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше
підвищення пенсії.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що
Iнструкція про порядок обчислення стажу служби для виплати
відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і
начальницького складу ОВС не передбачає підстав для перегляду
вислуги років і перерахунку раніше призначеної пенсії, не підвищує
розмір грошового забезпечення та пенсії не приймаються судом
касаційної інстанції до уваги, оскільки зазначена Iнструкція
визначає порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової
надбавки за вислугу років. Позивачу ж рішенням комісії УМВС
України в Чернігівській області збільшена відсоткова надбавка за
вислугу років до грошового утримання на підставі зазначеної
Iнструкції.
Щодо посилань ОСОБА_1 у касаційній скарзі стосовно
перерахунку інших видів грошового забезпечення, то суд касаційної
інстанції зазначає про наступне: згідно вимог чинного пенсійного
законодавства перерахунку підлягають види грошового забезпечення
тих військовослужбовців, які на момент підвищення певного виду
грошового забезпечення працювали, а не перебували на пенсії.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції
вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, дана
вірна правова оцінка встановленим у справі обставинам.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційні скарги УМВС України в Чернігівській області та
ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову апеляційного суду
Чернігівської області від 18 листопада 2005 року з урахуванням
додаткової постанови цього ж суду від 21 грудня 2005 року -
залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених
ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
С у д д і :