розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Житомирської області від 4 серпня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006 року у справі №14/30НМ за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Житомирської митниці, третя особа - ВДК у Житомирській області, про визнання нечинним та скасування рішення митного органу та талону відмови, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2006 року ПП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Житомирської митниці, третя особа - ВДК у Житомирській області, в якому просив:

- визнати нечинною оцінку митної вартості товару за методом №3 - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;

- скасувати рішення начальника сектора Житомирської митниці щодо визначення митної вартості товару в декларації митної вартості від 21.12.2005р. за №101000001/5/008303 та талон відмови у пропуску на митну територію України (митному оформленні товарів чи інших предметів) від 20.12.2005р. №95;

- відшкодувати за рахунок відповідача понесені додаткові витрати в розмірі 22155,74грн. у зв'язку із завищенням митної оцінки вартості товару.

Постановою господарського суду Житомирської області від 4 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ПП ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, службовою особою Житомирської митниці відповідно до п.2.1 Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Державної митної служби України від 02.12.2003р. №828 (z1192-03) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003р. за №1192/8513 (z1192-03) , на першому аркуші ДМВ-1 від 20.12.2005р. вчинено напис про необхідність подання додаткових документів, передбачених п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375 (1375-2003-п) , що підтверджують митну вартість товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника та інші документи. Про необхідність надання цих документів поінформовано декларанта.

Оскільки такі вимоги виконані не були, Житомирська митниця виписала позивачеві Талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів від 20.12.2005р. №95.

21 грудня 2005 року декларантом підприємця ОСОБА_1 подано нову вантажну митну декларацію за №101000001/5/008303 з пакетом документів, в тому числі ДМВ-1, митну вартість товару позивачем знову визначено в розмірі 78196,5грн.

Службовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури Житомирської митниці здійснена митна оцінка на підставі третього методу визначення митної вартості товарів, передбаченого ст. 269 Митного кодексу України (92-15) , а саме: за ціною угоди щодо подібних (аналогічних товарів), про що було вчинено напис на декларації митної вартості від 21.12.2005р.

Після цього 21.12.2005р. декларант позивача подав митниці вантажну митну декларацію №101000001/5/008338 з пакетом документів, у тому числі декларацію митної вартості - 2, в якій митна вартість товару, ввезеного на ім'я підприємця ОСОБА_1, зазначена у розмірі 188975,42грн.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України (92-15) митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень Митного кодексу України (92-15) .

Згідно з ч.4 ст.262 Митного кодексу України (92-15) контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.

Статтею 266 Митного кодексу України (92-15) запроваджено такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6). Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375 (1375-2003-п) митна вартість товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається на підставі підтвердних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. Під час визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів, враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з п. 12 вказаного Порядку митна вартість товарів, що ввозяться (імпортуються) підприємствами на митну територію України, заявляється декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ-1 або ДМВ-2 за умови, що ці товари ввозяться (імпортуються) на митну територію України із застосуванням відповідного митного режиму або попередньо заявлений митний режим щодо таких товарів змінюється на інший, який передбачає обкладення цих товарів податками і зборами (обов'язковими платежами). Декларація митної вартості за формою ДМВ -1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів. Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України (92-15) методів оцінки: за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервного.

Пунктом 14 Порядку визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає: угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї; рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи; рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу); пакувальні листи; ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач використав метод оцінки товару за ціною угоди, надавши митниці відповідні документи.

Статтею 264 Митного кодексу України (92-15) передбачено, що у разі потреби в підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

Відповідно до ч.2 п.2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314 (z0439-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. №439/10719 (z0439-05) , на вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Перелік таких документів наведено в п.15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України: установчі документи підприємства, що переміщує товари; угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація; ліцензійні чи авторські угоди; замовлення на поставку товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається; інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

На законну вимогу митниці позивач додаткових документів не надав.

Частиною 2 статті 265 Митного кодексу України (92-15) встановлено, що разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Зазначене також передбачено частиною 2 пункту 6 та пунктом 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Крім того, відповідно до ст.16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) (чинної на період виникнення правовідносин між сторонами) при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно з ціновою інформацією IАМУ Державної митної служби України митне оформлення подібної (аналогічної) продукції на тих же комерційних умовах (режим IМ 40) здійснювалось за ціною 7,32 грн. (1,45 дол. США за 1 кг), тобто митна вартість вантажу "хеку тихоокеанського свіжомороженого" по ВМД-1 №10000001/5/008303 (3,03грн. або 0,60 дол. США за 1 кг.) була занижена на 242 %.

Джерелом інформації для розрахунку митної оцінки використані дані про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів за вантажною митною декларацією №100000003/2005/10428 від 15.12.2005р. в ціновій базі даних IАМУ ДМСУ.

У зв'язку з обгрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості (товар відправлявся не виробником продукції, не надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, митна вартість аналогічної продукції згідно з ціновою інформацією IАМУ Держмитслужби України вища, ніж заявлена) митниця обгрунтовано застосувала не перший, а третій метод визначення митної вартості товару - щодо подібних товарів.

Відповідно до ст. 269 для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються), з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки як якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку, країна походження, виробник.

Iз застосуванням цього методу підприємцю ОСОБА_1 визначена ціна 1,45 дол. США за 1 кг товару.

За даними журналу "Огляд цін українського та світового товарних ринків" на Європейському ринку ціна "хеку тихоокеанського подвійної заморозки", американського походження становить 2,10 дол. США за один кілограм, а походженням з інших країн - 2,60-2,90 дол. США за 1 кг.

Відповідно до ст.80 Митного кодексу України (92-15) у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Порядком заповнення й використання Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.04.1999р. №239, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.05.1999р. за №300/3593 (z0300-99) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів з відривним талоном відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів заповнюється в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, пред'явлених до митного контролю митному органу України підприємством або перевізником, що самостійно декларує товари, чи особою, уповноваженою на декларування. Картка й Талон заповнюються посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про неможливість пропуску на митну територію України чи митного оформлення задекларованого митному органу вантажу, спричинену наявними обставинами (забороною до переміщення через митний кордон, заявленим режимом, поданими документами, несплатою належних митних та інших платежів тощо).

Переданий позивачу талон відмови від 20.12.2005р. №95 за змістом відповідає наведеним вимогам.

Суди першої і апеляційної інстанцій правильно не взяли до уваги висновок спеціалістів бухгалтерів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.04.2006р. за №3386, наданий позивачем, оскільки зазначений висновок спростовується матеріалами справи, а також враховуючи ту обставину, що в ньому дається правовий аналіз обставинам справи та чинному законодавству, тоді як це є прерогативою суду.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про правильність здійсненої митної оцінки вартості товару, а також про відповідність нормам чинного на момент виникнення спору законодавству рішення щодо визначення митної вартості товару.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.