ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Шкляр
Л.Т.,
при секретарі: Мельник I.М.,
за участю представника позивача Боровика С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу виробничо-енергетичного об'єднання
"Вітроенергопром" на постанову Ворошиловського районного суду м.
Донецька від 13 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Донецької області від 28 квітня 2006 року у справі за позовом
виробничо-енергетичного об'єднання "Вітроенергопром" до
територіальної державної інспекції праці в Донецькій області про
скасування окремих пунктів припису, -
встановила:
В грудні 2005 року виробничо-енергетичне об'єднання
"Вітроенергопром" звернулося до суду з позовом до територіальної
державної інспекції праці в Донецькій області про скасування
пунктів 1, 3, 5, 6, 10 припису територіальної державної інспекції
праці в Донецькій області від 09.11.2005 року та відповідно
висновків, що стали підставою для їх винесення, вказані в акті
перевірки додержання законодавства про працю від 09.11.2005 року.
Позов мотивований тим, що припис від 09.11.2005 року
прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13
березня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 квітня
2006 року скасовано постанову Ворошиловського районного суду м.
Донецька від 13 березня 2006 року та закрито провадження у справі
з тих підстав, що спір не відноситься до компетенції
адміністративного суду.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної
інстанції, виробничо-енергетичне об'єднання "Вітроенергопром"
звернулося з касаційною скаргою, у якій просить оскаржуване
рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині закриття
провадження по справі, в частині скасування рішення суду першої
інстанції залишити без змін, справу направити на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що
оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник
позивача підтримав вимоги скарги з викладених в ній підстав, інші
учасники процесу до суду не з'явились, про час і місце розгляду
справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
В ході з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами
судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне: на
підставі акту перевірки позивача відповідачем від 09.11.2005 року
винесено припис про усунення порушень законодавства про працю.
З рішення суду першої інстанції вбачається, що перевірка
стану додержання законодавства про працю була проведена на
законних підставах та матеріали перевірок складено у відповідності
з діючим законодавством.
В ході судових засідань у судах попередніх інстанцій
позивачем не спростовано законності оскаржуваного припису.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція
адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних
осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії),
дій чи бездіяльності.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відмовляючи в
задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в
компетенцію територіальної державної інспекції праці в Донецькій
області входить перевірка дотримання підприємствами норм трудового
законодавства, перевірка була проведена на законних підставах та
матеріали складено у відповідності з діючим законодавством.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач оспорював акт
перевірки та конкретні пункти припису територіальної державної
інспекції праці в Донецькій області по результатах перевірки. На
підставі акту перевірки підприємства територіальною державною
інспекцією праці в Донецькій області від 9.11,2005 року було
винесено припис про усунення порушень законодавства про працю. За
результатами перевірки директора підприємства було притягнуто до
адміністративної відповідальності в вигляді штрафу постановою
судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14.12.2005
року на підставі ст.41 КУпАП ( 80731-10 ) (80731-10)
. Тобто на момент
звернення позивача з вказаним позовом директора було притягнуто до
адміністративної відповідальності саме за допущені порушення, які
оспорюються в позові. Суд першої інстанції, ухвалюючи постанову,
не прийняв до уваги наявність не оскарженої і не с5асованої
постанови про притягнення директора виробничо-енергетичного
об'єднання "Вітроенергопром" до адміністративної відповідальності
і те, що в даному випадку існує інший порядок оскарження положень
припису, який став підставою для притягнення директора до
адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України
про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
.
За вказаних обставин справу не належить розглядати в порядку
адміністративного судочинства за Кодексом адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, а тому судом апеляційної
інстанції вірно скасовано рішення суду першої інстанції й закрито
провадження по справі.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанцій слід
залишити без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм
матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду,
оскільки грунтуються не неправильному тлумаченні касатором норм
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу виробничо-енергетичного об'єднання
"Вітроенергопром" залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного
суду Донецької області від 28 квітня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених
ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: