ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції
Миколаївської області на рішення Баштанського районного суду
Миколаївської області від 03 червня 2004 року та ухвалу
апеляційного суду Миколаївської області від 25 серпня 2004 року у
справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії посадових осіб
Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції
Миколаївської області, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії
посадових осіб Баштанської міжрайонної державної податкової
інспекції Миколаївської області при складанні акту перевірки
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу в частині зазначення, як правопорушення,
факту продажу алкогольних напоїв неповнолітньому.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області
від 03 червня 2004 року визнано неправомірними дії посадових осіб
Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції
Миколаївської області щодо складання акту перевірки контролю за
здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу в частині зазначення, як правопорушення,
факту продажу продавцем алкогольних напоїв особі, що не досягла
вісімнадцяти років. Визнано недійсним запис в акті перевірки в
частині зазначення факту продажу алкогольних напоїв особі, що не
досягла вісімнадцяти років, як правопорушення.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 25 серпня
2004 року рішення Баштанського районного суду Миколаївської
області від 03 червня 2004 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів,
Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської
області звернулась до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати ухвалені у справі рішення судів і направити справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1
зазначає, що рішення Баштанського районного суду Миколаївської
області від 03 червня 2004 року та ухвала апеляційного суду
Миколаївської області від 25 серпня 2004 року винесені без
порушень норм матеріального чи процесуального права на підставі
повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової
оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального
і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що при проведенні 21.03.2004 року
оперативної перевірки магазину "Абсолют", який належить приватному
підприємцю ОСОБА_2, працівниками Державної податкової інспекції в
Баштанському районі Миколаївської області був складений акт
перевірки контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері
безготівкового та готівкового обігу, в якому, зокрема, зазначено,
що під час перевірки магазину встановлено факт реалізації горілки
"Неміров" особі, яка не досягла вісімнадцяти років. При цьому
інспектором державної податкової інспекції не були встановлені та
внесені до акту анкетні дані тієї неповнолітньої особи, продаж
якій горілки був зафіксований під час проведення перевірки А у
продавця ОСОБА_1 не було сумніву щодо повнолітнього віку покупця,
який придбав пляшку горілки.
Згідно зі статтею 15-3 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право
вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові
вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли
сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Відповідно до пункту 10 "Правил роздрібної торгівлі
алкогольними напоями", затверджених Постановою Кабінету Міністрів
України №854 від 30.07.1996 року ( 854-96-п ) (854-96-п)
, продаж алкогольних
напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку, забороняється.
В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних
напоїв здійснюється за умови пред'явлення документа, що засвідчує
його вік.
Тобто, така вимога поширюється лише на особу, до якої у
продавця виник сумнів щодо її віку.
З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що умовою
виявлення факту продажу алкогольних напоїв неповнолітньому є
встановлення особи з перевіркою документів, що засвідчує її вік.
При цьому закон не вимагає обов'язкового витребовування
продавцем у покупця при продажу йому алкогольних напоїв
документів, що засвідчують його особу для встановлення віку.
Таким чином, суди дійшли обгрунтованого висновку, що продаж
неповнолітньому алкогольних напоїв може бути визнаний порушенням
вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
лише в разі
наявності обставин, що дають підстави продавцю сумніватись у віці
особи, якій реалізуються алкогольні напої або обізнаності продавця
щодо її неповнолітнього віку.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з
висновками судів, які задовольняючи скаргу, виходили з того, що
дії відповідача при складенні акту перевірки контролю за
здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу в частині зазначення як правопорушення факту
продажу алкогольних напоїв неповнолітньому не грунтується на
вимогах Закону, а тому акт в цій частині підлягає визнанню
недійсним.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального
чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи
скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Баштанської міжрайонної державної податкової
інспекції Миколаївської області залишити без задоволення.
Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від
03 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської
області від 25 серпня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1на
неправомірні дії посадових осіб Баштанської міжрайонної державної
податкової інспекції Миколаївської області - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: відповідальний секретар