ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          Iменем України
 
     " 02" жовтня 2007 р. справа № АС 2-7/2077-2006А
 
     к/с № К-25515/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
 
     Суддів Брайка А.I.
 
     Карася О.В.
 
     Рибченка А.О.
 
     Федорова М.О.
 
     при секретарі судового засідання:  Ликовій В.Б.
 
     розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Ялта Автономної республіки Крим
 
     на  постанову  Севастопольського  господарського   суду   від
15.06.2006 р.
 
     по справі № 2-7/2077-2006А
 
     за позовом Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  фізичної
особи  ОСОБА_1до  державної  податкової  інспекції   у   м.   Ялта
Автономної республіки Крим
 
     третя особа - Регіональне управління  Департаменту  з  питань
адміністрування акцизного  збору  і  контролю  за  виробництвом  і
обігом  підакцизних  товарів  Державної  податкової  адміністрації
України в Автономній республіці Крим
 
     про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,-
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У листопаді 2005 року суб'єкт  підприємницької  діяльності  -
фізична  особа  ОСОБА_1.  звернулась  до  суду  із   позовом   про
скасування   податкового   повідомлення-рішення   відповідача    -
державної податкової інспекції у  м.  Ялта  Автономної  республіки
Крим від 21.10.2005 р. № 0004482303 з підстав невідповідності його
вимогам ч. 11 ст. 15  Закону  України  "Про  державне  регулювання
виробництва і обігу  спирту  етилового,  коньячного  і  плодового,
алкогольних напоїв  та  тютюнових  виробів  від  19.12.1995  р.  №
481\95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         з наступними змінами і доповненнями
 
     Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням  за  порушення
положень ч.11 ст. 15 Закону України № 481\95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
          від
19.12.1995 р. до позивача застосовано  передбачену  п.  6  ст.  17
названого Закону фінансову санкцію у розмірі 1000 грн.
 
     Постановою господарського суду Автономної республіки Крим від
25.04.2006  р.,  залишеною  без  змін  ухвалою   Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  від   15.06.2006   р.,   позов
задоволено.
 
     Судові рішення мотивовані тим, що  положення  Закону  України
від 25.03.2005 р. № 2505-IУ  ( 2505-15 ) (2505-15)
          "Про  внесення  змін  до
Закону  України  "Про  державний  бюджет  України  на  2005   рік"
( 2285-15 ) (2285-15)
         і деякі інші законодавчі акти України",  яким  внесено
зміни до Закону України Закону України "Про  державне  регулювання
виробництва і обігу  спирту  етилового,  коньячного  і  плодового,
алкогольних  напоїв  та  тютюнових  виробів"  від  19.12.1995   р.
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
          №  481\95-ВР  в  частині  обов'язковості  отримання
додатку до ліцензії є нормами прямої дії, поширюються на суб'єктів
господарювання, які отримали ліцензію після набрання чинності  цим
законом - 31.05.2005 р., і не можуть бути застосовані до позивача,
який користувався ліцензією, отриманою грудні 2004 року відповідно
до вимог чинного на той час  галузевого  Закону  №  481\95-ВР  від
19.12.1995 р..
 
     Не погоджуючись із  вказаними  судовими  рішеннями  Державною
податковою інспекцією у м. Ялта Автономної республіки Крим  подано
касаційну  скаргу,  у  якій  відповідач  просить  названі  рішення
скасувати та постановити нове рішення про  відмову  у  задоволення
позовних вимог. Відповідач вважає,  що  до  спірних  правовідносин
слід застосувати норму ч. 11 ст. 15 Закону України ""Про  державне
регулювання виробництва і обігу  спирту  етилового,  коньячного  і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"  ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        
від 19.12.1995 р. № 481\95-ВР про обов'язковість отримання додатку
до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними  напоями  із
зазначенням номера РРО, через який  проводиться  така  реалізація,
оскільки до цього платників податків  зобов'язує  норма  вказаного
закону,  що  регулює  спірні  правовідносини  на  дату  перевірки.
Аналогічне  роз'яснення  застосування  положень  названого  закону
міститься у листі ДПА України від 04.05.2005 р.  №  3786/6/21-4115
( v3786225-05 ) (v3786225-05)
          "Про  порядок  видачі  суб'єктам  підприємницької
діяльності ліцензій  на  право  роздрібної  торгівлі  алкогольними
напоями" із вказівкою на необхідність  отримання  СПД  необхідного
додатку до ліцензії незалежно від дати її отримання,  яке  суд  не
взяв до уваги покликаючись на те, що згаданий закон не  передбачав
перехідного періоду і необхідності  застосування  його  присів  до
суб'єктів  господарювання,  які  отримали  ліцензії  до   набрання
чинності Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IУ ( 2505-15 ) (2505-15)
        .
 
     Перевіривши  правильність  застосування   судами   попередніх
інстанцій норм матеріального та  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, колегія  суддів  Вищого  адміністративного
суду  України  приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судами встановлено, що відповідачем в ході перевірки магазину
у п. Отрадне по вул. Магарачанській, 2, виявлено факти  здійснення
позивачем роздрібної торгівлі  алкогольними  напоями  на  підставі
відповідної ліцензії від 26.10.2004 р. № АБ №  017676  з  терміном
дії по 30.10.2005 р., без додатку до неї,  у  якому  повинен  бути
зазначений РРО, через який проводяться названі  операції.  Вказана
обставина розцінена як порушення позивачем положення ч. 11 ст.  15
Закону України ""Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу
спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних  напоїв  та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         від 19.12.1995 р. № 481\95-ВР.
 
     Згаданий  Закон   доповнений   вимогою   про   обов'язковість
отримання СПД згаданого додатку до ліцензії  на  право  роздрібної
торгівлі алкогольними напоями відповідно  до  Закону  України  від
25.03.2005 р. № 2505-IУ ( 2505-15 ) (2505-15)
         "Про внесення змін  до  Закону
України "Про державний бюджет України на 2005 рік"  ( 2285-15 ) (2285-15)
          і
деякі інші законодавчі акти України", який набрав чинності з 31.05
2005 р. При цьому названий закон не передбачав перехідного періоду
і необхідності застосування його приписів  до  СПД,  які  отримали
необхідну ліцензію до набрання ним чинності.
 
     Тому в силу названих обставин та керуючись роз'ясненнями  про
зворотною дію законодавчих актів у часі, які містяться  у  рішенні
Конституційного Суду України від 09.02.1999 р.  ( v001p710-99 ) (v001p710-99)
          у
справі № 1-7/99 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1  ст.  58
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         суди  дійшли  вірного  висновку
про те, що положення ч. 11 ст. 15  Закону  України  "Про  державне
регулювання виробництва і обігу  спирту  етилового,  коньячного  і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995
р. ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         № 481\95-ВР зі змінами, внесеними Законом України
від 25.03.2005 р. № 2505-IУ ( 2505-15 ) (2505-15)
        , не підлягає  застосування
щодо спірних правовідносин.
 
     Цього  висновку  не  спростовують  доводи  касаційної  скарги
відповідача.
 
     За таких  обставин  та  з  урахуванням  викладеного,  колегія
суддів Вищого  адміністративного  суду  України  вважає  Постанову
господарського суду Автономної республіки Крим від  25.04.2006  р.
та ухвалу Севастопольського апеляційного суду  від  15.06.2006  р.
такими, що прийняті з правильним застосуванням норм  матеріального
та  процесуального  права,  тому  суд  касаційної   інстанції   не
знаходить  підстав,  які  могли  б  призвести  до  їх   зміни   чи
скасування.
 
     Керуючись  ст.ст.  210  -   232   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну скаргу Державної податкової  інспекції  у  м.  Ялта
Автономної республіки Крим залишити без задоволення.
 
     Постанову господарського суду Автономної республіки Крим  від
25.04.2006 р. та ухвалу Севастопольського  апеляційного  суду  від
15.06.2006 р. залишити без змін.
 
     Справу №  2-7/2077-2006А  повернути  до  Господарського  суду
Автономної республіки Крим.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Голубєва Г.К.
 
     Судді
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Брайко А.I.
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Карась О.В.
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Рибченко А.О.
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Федоров М.О.