ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          Iменем України
 
     " 02" жовтня 2007 р. справа № АС 7/351-а
 
     к/с № К-25398/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
 
     Суддів Брайка А.I.
 
     Карася О.В.
 
     Рибченка А.О.
 
     Федорова М.О.
 
     при секретарі судового засідання:  Ликовій В.Б.
 
     розглянувши  касаційну  скаргу  Красноармійської   об'єднаної
державної податкової інспекції
 
     на ухвалу Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
19.06.2006 р.
 
     на  постанову  Господарського  суду  Донецької  області   від
05.05.2006 р.
 
     по справі № 7/351-а
 
     за   позовом   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Красноармійський завод промислового обладнання"
 
     до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції
Донецької області
 
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У грудні 2006 року товариство  з  обмеженою  відповідальністю
"Красноармійський завод  промислового  обладнання"  звернулось  до
суду із позовом про  скасування  податкового  повідомлення-рішення
відповідача  Красноармійської  об'єднаної   державної   податкової
інспекції Донецької області від 30.11.2005  р  №  00016623440/0  з
підстав невідповідності його приписам п.п. 7.2.4, 7.4.5 ст.  7  та
п.9.6 ст. 9  Закону  України  "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР з наступними змінами і
доповненнями.
 
     Оскаржуваним податковим  повідомленням-рішенням  позивачу  за
порушення  названих  вимог  Закону   №   265/95-ВР   ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        
визначено  суму  податкового  зобов'язання  з  ПДВ  за  період   з
01.05.2003 р. по 31.12.2004 р. у розмірі 75268  грн.,  застосовано
штрафні санкції на суму 37634 грн., а всього  донараховано  112902
грн.
 
     Постановою  господарського   суду   Донецької   області   від
05.05.2006 р., залишеною без змін ухвалою Донецького  апеляційного
господарського  суду  від   19.06.2006   р.,   позов   задоволено.
Оскаржуване податкове повідомлення  рішення  скасоване  з  мотивів
невідповідності  висновків  акту  перевірки  від   21.05.2005   р.
положенням приписів п.п. 7.2.4, 7.4.5 ст. 7 та п.9.6 ст. 9  Закону
України  "Про  податок  на  додану  вартість"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
           від
06.07.1995 р. № 265/95-ВР, оскільки  контрагент  позивача  -  ТзОВ
"Ковчег"  на  дати  видачі  податкових  накладних  володів  чинним
свідоцтвом  платника  ПДВ,  його  державна  реєстрація   не   була
скасовано у  порядку,  передбаченому  ст.33  Закону  України  "Про
державну реєстрацію юридичних  та  фізичних  осіб  -  підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
         , тому виписані ним податкові накладні  можуть  служити
підставою для  розрахунків  позивача  із  бюджетом  у  відповідних
звітних періодах.
 
     Не  погоджуючись  із   постановленими   у   справі   судовими
рішеннями,  Красноармійською   об'єднаною   державною   податковою
інспекцією Донецької  області  подано  касаційну  скаргу,  у  якій
відповідач просить названі  рішення  скасувати  та  ухвалити  нове
рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з  мотивів  того,
що  на  дату  перевірки  і  прийняття  оспорюваного  рішення  ТзОВ
"Ковчег" не був  платником  ПДВ,  Доказом  цього  служив  акт  про
анулювання  свідоцтва  про   реєстрацію   названого   підприємства
платником податку на додану вартість  від  08.07.2005  р.,  згідно
якого датою анулювання Свідоцтва визначено 07.03.2003  р..  Відтак
відповідач підставно розцінив  виписані  ТзОВ  "Ковчег"  податкові
накладні такими, що не можуть служити підставою для розрахунків із
бюджетом виходячи із положень п.  7.2.4  та  7.4.5  ст.  7  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
     Перевіривши  правильність  застосування   судами   попередніх
інстанцій норм матеріального та  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, колегія  суддів  Вищого  адміністративного
суду  України  приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судами встановлено, що відповідачем за  наслідками  перевірки
дотримання позивачем податкового законодавства  складено  акт  від
21.011.2005   р.,   який   слугував   підставою   для    прийняття
оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 30.11.2005 р  №
00016623440/0.
 
     Згідно даних цього Акту відповідач виявив порушення позивачем
п.п 7.2.4 п. 7.2, п.п.  7.4.5  п.  7.4  ст.  Закону  України  "Про
податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  яке   полягало   у
незаконному віднесенні підприємством до складу податкового кредиту
сум ПДВ у розмірі 75267, 65 грн. на підставі податкових  накладних
ТзОВ  "Ковчег",  свідоцтво  платника  ПДВ   якого   анульоване   з
07.03.2003 р. відповідно до акту ДПI у Центрально-Міському  районі
м. Горлівка від 08.07.2005 р..
 
     Постановою  господарського   суду   Донецької   області   від
13.02.2006 р.  визнаний  недійсним  згаданий  акт  про  анулювання
платника ПДВ ТзОВ "Ковчег".
 
     Окрім цього рішенням Центрально-Міського  районного  суду  м.
Горлівки від 12.04.2005 р. у справі № 2-103\05,  скасований  запис
від  20.02.2003  р.  про  реєстрацію  ТзОВ  "Ковчег"   з   підстав
невідповідності   установчих   документів    товариства    чинному
законодавству. З дати  вступу  цього  рішення  у  законну  силу  -
14.05.2005,   слід   вважати   скасованим   реєстраційний    запис
контрагента позивача.
 
     Також судами встановлено, що позивач на підставі укладених із
ТзОВ "Ковчег" угод від 23.05.2003 р. № 23\05-03 та від  22.09.2003
р. № 22/09-03 придбав товари на загальну  суму  451608,3  грн.,  у
т.ч.  ПДВ  75267,65  грн.,  і  на  підставі  виписаних   продавцем
податкових накладних включив до складу  податкового  кредиту  суми
ПДВ, сплачені у ціні товару.
 
     Актом  перевірки  від   21.11.2005   р.   стверджується,   що
господарські операції між позивачем і ТзОВ "Ковчег"  здійсненні  і
відображені у податковому  обліку  у  травні-вересні  2003  р.  та
лютому-березні 2004 р..
 
     Відповідно до п. 7.5.1 ст. 7 Закону України датою  виникнення
права  платника  податку  на  податковий  кредит  вважається  дата
здійснення першої з подій :
 
     - або дата списання коштів з  банківського  рахунку  платника
податку  в  оплату   товарів   (робіт,   послуг),   дата   виписки
відповідного рахунку (товарного  чеку)  -  у  разі  розрахунків  з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
 
     - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує  факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
 
     Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         право  на  нарахування  податку  на
додану  вартість  та  складання  податкових  накладних   надається
виключно особам,  зареєстрованим  платниками  податку  у  порядку,
передбаченому ст. 9 цього Закону.
 
     Підпункт 7.4.4 ст.  7  зазначеного  Закону  визначає,  що  не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат  по
сплаті податку,  що  не  підтверджені  податковими  накладними  чи
митними  деклараціями,  а  при  імпорті  робіт  (послуг)  -  актом
прийняття робіт, послуг чи банківським документом, який  засвідчує
перерахування коштів в оплату вартості таких робіт, послуг.
 
     Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону  України  "Про  податок  на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         особи, що підпадають під визначення
платників  податку  згідно  із  ст.  2  цього  Закону  зобов'язані
зареєструватись як платники податку в органі державної  податкової
служби за місцем їх знаходження.
 
     Анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ здійснюється
лише при настанні законодавчо встановлених випадків відповідно  до
п.п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .  Свідоцтво  про  реєстрацію  діє   до   дати   його
анулювання.   яке   відбувається    у    випадках,    передбачених
законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної
податкової служби здійснюють виключення платника податку з реєстру
відповідно до п. 25 Положення  про  реєстр  платників  податку  на
додану  вартість,  затвердженого  наказом   ДПА   України   №   79
( z0208-00 ) (z0208-00)
         від 01.03.2000  р.,  зареєстрованого  у  Міністерстві
юстиції України 03.04.2000 р. за № 208\4429.
 
     Згідно припису пункту 25.1 вищевказаного Порядку,  виключення
платника податку  на  додану  вартість  з  Реєстру  та  анулювання
Свідоцтва відбувається у разі подання платником податку заяви  або
закінчення терміну дії свідоцтва. Випадки  виключення  платника  з
Реєстру  безпосередньо  податковим  органом  наведені  у  п.  25.2
порядку. згідно  якого  датою  виключення  із  Реєстру  вважається
відповідна дата прийняття рішення або події.
 
     Виходячи з вимог наведених вище положень  законодавчих  актів
та приведених фактичних даних справи вірним є висновок  судів  про
те, що ТзОВ "Ковчег" на дати складання податкових  накладних  було
зареєстроване в якості суб"єкта підприємницької  діяльності,  його
державна  реєстрація  не  скасовувалась,   підприємство   володіло
статусом платника податку на додану вартість. Відтак слід вважати,
що спірні суми ПДВ віднесені позивачем до  податкового  кредиту  у
відповідності з приписами п.7.4  ст.7  Закону  України  "Про  ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         на підставі податкових накладних,  які  відповідають
вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        
.
 
     Цього  висновку  не  спростовують  доводи  касаційної  скарги
відповідача.
 
     За таких  обставин  та  з  урахуванням  викладеного,  колегія
суддів Вищого  адміністративного  суду  України  вважає  Постанову
господарського суду Донецької області від 05.05.2006 р. та  ухвалу
Донецького апеляційного господарського  суду  від  19.06.2006  р.,
такими, що прийняті з правильним застосуванням норм  матеріального
та  процесуального  права,  тому  суд  касаційної   інстанції   не
знаходить  підстав,  які  могли  б  призвести  до  їх   зміни   чи
скасування.
 
     Керуючись  ст.ст.  210  -   232   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , суд -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну  скаргу   Красноармійської   об'єднаної   державної
податкової інспекції Доне цької області залишити без задоволення.
 
     Постанову   господарського   суду   Донецької   області   від
05.05.2006 р. та  ухвалу  Донецького  апеляційного  господарського
суду від 19.06.2006 р. залишити без змін.
 
     Справу № № 7/351-а повернути до Господарського суду Донецької
області.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
          .
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Голубєва Г.К.
 
     Судді
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Брайко А.I.
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Карась О.В.
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Рибченко А.О.
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Федоров М.О.