ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     02 жовтня 2007 року № К-25196/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
 
     суддів: Брайка А.I.
 
     Голубєвої Г.К.
 
     Карася О.В.
 
     Федорова М.О.
 
     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу Державної  податкової  інспекції  у  Вишгородському  районі
Київської області
 
     на    постанову    Київського    міжобласного    апеляційного
господарського суду від 30.05.2006 р.
 
     у справі № 319/4-05 господарського суду Київської області
 
     за позовом Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  фізичної
особи ОСОБА_1
 
     до Державної податкової  інспекції  у  Вишгородському  районі
Київської області
 
     про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Суб'єкт   підприємницької   діяльності   -   фізична    особа
ОСОБА_1звернувся  до  господарського  суду  Київської  області   з
позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень  ДПI
у Вишгородському  районі  Київської  області  №  0000742303/0  від
12.07.2004 р. та № 0000742303/2 від 01.10.2004 р.,  яким  позивачу
визначено суму податкового зобов'язання в  розмірі  1700  грн.  за
платежем штрафні санкції відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону  України
"Про державне регулювання виробництва і  обігу  спирту  етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових  виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        ,  а   також   податкового   повідомлення-рішення   №
0000732303/0 від  12.07.2004  р.,  яким  позивачу  визначено  суму
податкового зобов'язання в розмірі 1015 грн. за  платежем  штрафні
санкції відповідно до ч. 2 ст. 17,  ст.  22  Закону  України  "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
     Постановою  господарського   суду   Київської   області   від
11.11.2005 р. у справі № 319/4-05 позовні вимоги СПД  ФО  ОСОБА_1.
задоволені     частково.     Визнано      недійсним      податкове
повідомлення-рішення ДПI у Вишгородському районі від 12.07.2004 р.
№ 0000742303/0 в частині визначення штрафних санкцій на суму  1700
грн. сумою податкового зобов'язання. Визнано  недійсним  податкове
повідомлення-рішення ДПI у Вишгородському районі від 12.07.2004 р.
№ 0000732303/0 в частині визначення штрафних санкцій на суму  1015
грн. сумою податкового зобов'язання. В решті позову відмовлено.
 
     Постанова місцевого господарського суду  мотивована,  зокрема
тим, що позивачем не викладено доводів та не надано  доказів,  які
спростовують висновки
 
     ДПI,  викладені  в  акті   перевірки;   розмір   застосованих
фінансових  санкцій  відповідає  вимогам  чинного   законодавства;
оскільки, штрафні санкції застосовані до позивача не за  порушення
правил оподаткування, у податкової служби не було законних підстав
для визначення штрафних  санкцій  як  податкового  зобов'язання  з
поширенням на них вимог  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         щодо граничного  строку  сплати  та
положень щодо наслідків несплати, проте наведені доводи не  можуть
бути підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень в цілому
за умови доведеності  факту  вчинення  порушень;  суду  не  надано
доказів   прийняття    відповідачем    оспорюваного    податкового
повідомлення-рішення № 0000742303/2 від 01.10.2004 р.
 
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського  суду  від  30.05.2006  р.  постанову  суду  першої
інстанції скасовано  та  прийнято  нову  постанову,  якою  позовні
вимоги СПД ФО ОСОБА_1. задоволено. Визнано  недійсними  в  повному
обсязі податкові повідомлення-рішення ДПI у Вишгородському  районі
Київської  області  від  12.07.2004  р.  №  0000742303/0  та   від
01.10.2004 р. № 0000742303/2 на суму 1700 грн. В частині  визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення  ДПI  у  Вишгородському
районі від 12.07.2004 р.  №  0000732303/0  на  суму  1015  грн.  -
провадження у справі закрито.  З  Державного  бюджету  України  на
користь позивача стягнуто 1,70 грн. судового збору.
 
     Постанову суду апеляційної інстанції  в  частині  задоволення
позову мотивовано тим, що  спірні  податкові  повідомлення-рішення
прийняті на підставі акту перевірки від 05.07.2004 р. № 0130, який
не  був  доданий  до  матеріалів  справи  та  не   був   предметом
дослідження суду.
 
     Не   погоджуючись    з    судовим    рішенням    апеляційного
господарського суду, ДПI у Вишгородському районі Київської області
оскаржила їх в касаційному  порядку  до  Вищого  адміністративного
суду України. Посилаючись на порушення судами  норм  матеріального
права,   скаржник   просить   скасувати    постанову    Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. та
залишити в силі постанову господарського  суду  Київської  області
від 11.11.2005 р.
 
     Заслухавши     доповідь     судді-доповідача,     перевіривши
правильність  застосування  судами   попередніх   інстанцій   норм
матеріального та процесуального права, юридичної  оцінки  обставин
справи,  колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України
приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з  таких
підстав.
 
     Господарськими  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій
встановлено, що  24.06.2004  року  працівниками  ДПА  у  Київській
області проведено перевірку кіоску, розташованого в м. Вишгород по
вул. Кутузова, що належить СПД ОСОБА_1.
 
     За     результатами     перевірки     складено     акт      №
100002472305/100801302305 від 24.06.2004 року, у  якому  зазначено
про порушення позивачем пунктів  1,  2,  4,  13  статті  3  Закону
України "Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій  у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        ,
а також статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про  акцизний
збір" ( 18-92 ) (18-92)
        , а саме:
 
     · в кіоску здійснювалась реалізація тютюнових виробів, пива в
пляшках та продуктів харчування за готівкові  кошти.  При  купівлі
споживачем пачки сигарет Wіnston, пачки сигарет LM та пляшки  пива
"Чернігівське" на загальну суму 9,15 грн.  розрахунковий  документ
не видано, а операція проведена без застосування РРО.  Крім  того,
на  РРО  порушено  засіб  контролю  АБ  584844.  тобто   відсутній
металізований шар. захисний шар та  наявний  розрив  по  діаметру.
Встановлено  невідповідність  сум  готівкових  коштів   на   місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному  звіті
РРО. Продавець ОСОБА_2зауважила, що пломба  на  РРО  пошкоджена  з
необережності.
 
     · на момент перевірки в кіоску була відсутня  декларація  про
встановлені виробником або імпортером максимальні  роздрібні  ціни
на підакцизні товари, зокрема на сигарети Vogue виробництва В.А.Т.
(U.К. EНД ЕКПОРТ)  Лімітед,  Лондон,  Англія,  які  знаходяться  в
реалізації по ціні 6,40 грн. за пачку.
 
     На  підставі  висновків  вказаного  акту  перевірки,  ДПI   у
Вишгородському районі Київської області згідно з підпунктом  4.2.2
статті  4  Закону  України  "Про  порядок  погашення   зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         винесено податкове повідомлення  рішення  від
12.07.2004 року № 0000742303/0 про визначення позивачу податкового
зобов'язання на суму штрафних санкцій в  розмірі  1700  грн.  (200
відсотків вартості отриманої партії  товару,  але  не  менше  1700
грн.) відповідно до абз. 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про
державне  регулювання  виробництва  і  обігу   спирту   етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових  виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
          за  відсутність  у   місці   торгівлі   засвідчених
виробником або імпортером копій чинних декларацій про  максимальні
роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у  такому  місці
торгівлі.
 
     Крім того, податковим повідомленням-рішенням  №  0000732303/0
від 12.07.2004 р. визначено штрафну санкцію у розмірі  1015  грн.,
яка застосована до СПД ОСОБА_1. відповідно до ч. 2 ст. 17, ст.  22
Закону  України  "Про  застосування   реєстраторів   розрахункових
операцій у сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        , а саме, за  не  проведення  розрахункової  операції
через РРО при продажу товарів на суму 9,15 грн.
 
     Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції  позивач
відмовився  від  позовних  вимог  в  частині  визнання   недійсним
податкового повідомлення-рішення № 0000732303/0 від 12.07.2004 р.
 
     В зв'язку з цим, апеляційним господарським  судом  правомірно
на  підставі  ст.  157  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           було   закрито
провадження у справі в цій частині позовних вимог.
 
     Предметом     позовних     вимог     залишилось     податкове
повідомлення-рішення № 0000742303/0 від 12.07.2004 р. та податкове
повідомлення-рішення  №  0000742303/2  від   01.10.2004   р.   про
визначення позивачу суми податкового зобов'язання в  розмірі  1700
грн. за платежем штрафні санкції.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів   справи,   судом   апеляційної
інстанції встановлено, що  спірні  податкові  повідомлення-рішення
винесені ДПI у Вишгородському районі Київської області на підставі
акту перевірки № 0130 від  05.07.2004  р.,  який  не  міститься  в
матеріалах  справи,  та  не  був   наданий   сторонами   під   час
апеляційного розгляду справи. Вказаний акт перевірки також не  був
наданий  відповідачем  на  вимогу  ухвали  апеляційного  суду  від
25.04.2006 р. Були лише  надані  письмові  пояснення  згідно  яких
податкова  інспекція   вказує   на   те,   що   спірні   податкові
повідомлення-рішення  винесені  на  підставі  акту   перевірки   №
100002472305/100801302305  від  24.06.2004   р.   Перевірка   була
проведена ДПА в Київській області. Вказаний акт перевірки надійшов
до  відповідача   05.07.2004   р.   та   був   зареєстрований   за
№100801302305,  а   тому   в   податкових   повідомленнях-рішеннях
зазначений акт від 05.07.2004 р.
 
     Колегія суддів підтримує позицію суду  апеляційної  інстанції
про  необгрунтованість   даних   доводів   відповідача,   оскільки
підставою для прийняття відповідних рішень податковими органами за
результатами проведеної перевірки є акт  перевірки,  який  містить
його дату та номер.
 
     Датою  акта  перевірки  є  дата  його  підписання  посадовими
особами,   що   проводили   перевірку   та   посадовими    особами
підприємства, а не дата реєстрації органом  податкової  служби  до
якого він надійшов.
 
     Предметом дослідження  суду  має  бути  акт  перевірки,  який
зазначений  у  відповідних  рішеннях  як  підстава  їх   прийняття
податковим   органом.   Матеріали   справи   акт   перевірки   від
05.07.2004р. № 0130 не містять.
 
     Таким чином, колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду
України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі  №
319/4-05 суд  апеляційної  інстанцій  дійшов  вичерпних  юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував
до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, а  тому
підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
 
     Керуючись ст. ст. 220, 220-1,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Вишгородському районі Київської області відхилити.
 
     Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 30.05.2006 р. залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
 
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного  місяця  з  дня  відкриття
таких обставин.
 
     Головуючий (підпис)  Рибченко А.О.
 
     Судді  (підпис) Брайко А.I.
 
     (підпис) Голубєва Г.К.
 
     (підпис) Карась О.В.
 
     (підпис) Федоров М.О.