ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 року № К-22844/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Скибюк А.С., дов. № 77 від 01.10.2007 р.;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новокам'янський"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 26.04.2006 р.
у справі № 8/282-ПН-05 господарського суду Херсонської
області
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Новокам'янський"
до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової
інспекції
про спонукання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2005 р. Сільськогосподарський виробничий кооператив
"Новокам'янський" звернувся до господарського суду Херсонської
області з позовом про спонукання Нововоронцовської МДПI списати
безнадійну податкову заборгованість по фіксованому
сільськогосподарському податку в сумі 85 541,48 грн., 430,71 грн.
пені станом на 31.12.2004 р., борг по податку з доходів фізичних
осіб в сумі 188 750,20 грн., який обліковується станом на
01.07.2004 р., борг по штрафних санкціях за порушення норм обігу
готівки в сумі 48 003,95 грн., посилаючись на підпункт 18.2.1
пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Постановою господарського суду Херсонської області від
16.11.2005 р. у справі № 8/282-ПН-05 позовні вимоги задоволено
частково. Зобов'язано Нововоронцовську МДПI Херсонської області
прийняти рішення про списання СВК "Новокам'янський" безнадійного
податкового боргу за другий квартал 2004 року по фіксованому
сільськогосподарському податку в сумі 3705 грн., по податку з
доходів фізичних осіб в сумі 13 501,06 грн. В решті позову
відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що
Торгово-промислова палата України у висновку № 403/05-4 від
16.08.2005 р. визнала несприятливі погодні умови форс-мажорними
обставинами станом на 2-4 квітня 2004 р. Суми безнадійного
податкового боргу до списання визначаються починаючи з
відповідного звітного кварталу, в якому виникли такі форс-мажорні
обставини, і до закінчення такого кварталу. Податковий борг, який
виник до настання форс-мажорних обставин квітня 2004 р., не
знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з втратою 190 га
посівів з причини заморозків квітня 2004 р. Щодо заборгованості за
2003 р. - 1-й квартал 2004 р. позивач не дотримався встановленого
порядку звернення до податкового органу за списанням
заборгованості на підставі висновків Торгово-промислової палати
України про форс-мажорні обставини 2003 р.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
26.04.2006 р. постанову місцевого господарського суду скасовано та
прийнято нове рішення, яким в позові СВК "Новокам'янський"
відмовлено з посиланням на те, що на дату розгляду справи пунктом
7 статті 75 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005
рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
було зупинено дію підпункту "в" і "г" підпункту
18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким врегульовано списання
податкового боргу юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок
обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського
суду, СВК "Новокам'янський" оскаржив її в касаційному порядку до
Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р. та
прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача списати
безнадійний податковий борг по фіксованому сільськогосподарському
податку в сумі 43 669,53 грн., борг по податку з доходів фізичних
осіб в сумі 124 431,20 грн. та штрафні санкції за порушення норм
обігу готівки в сумі 48 003,95 грн. При цьому, скаржник вказує на
помилковість посилання суду апеляційної інстанції на Закон України
"Про Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, яким
зупинено дію норм, що регулюють списання безнадійних боргів,
оскільки статтею 7 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено, що зміна податкових ставок і механізм їх
справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть
запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на
відповідний рік.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги
касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання суду касаційної
інстанції не з'явився, не зважаючи на те, що був належно
повідомлений про день, місце і час розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, неприбуття сторін або інших осіб,
які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату,
час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду
справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки
обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що СВК "Новокам'янський" є юридичної особою, що має в
користуванні земельні угіддя, є платником податків і обов'язкових
платежів.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
за період 2003 р. - 1
півріччя 2004 р. СВК "Новокам'янський" мав сплатити фіксований
сільськогосподарський податок у сумі 81 287,73 грн., фактично за
цей період сплачено 37 618,20 грн.
Відповідно до ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від
26.12.1996 р. № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з
громадян" позивач здійснює нарахування, утримання та перерахування
до бюджету податку з виплачених ним доходів фізичним особам -
зарплаті та платі за оренду землі. Станом на 01.07.2004 року
заборгованість по прибутковому податку з громадян складає 124
431,20 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2004 р. №
0000059901/0 до позивача застосовано штраф в сумі 48 003,95 грн.,
згідно з п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95
( 436/95 ) (436/95)
"Про застосування фінансових санкцій за порушення норм
регулювання обігу готівки".
В лютому 2005 року позивач звернувся із заявою до органу
податкової служби- Великоолександрівського відділення
Нововоронцовської МДПI з вимогою на підставі п. 18.2 ст. 18 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списати безнадійний податковий борг по фіксованому
сільськогосподарському податку, прибутковому податку з громадян та
штрафу за порушення касової дисципліни.
Неможливість своєчасної сплати позивач обгрунтовував
форс-мажорними обставинами, наявність яких підтверджує висновком
Торгово-промислової палати України від 16.02.2005р. про
форс-мажорні обставини квітня 2004 року.
Відповідно до листа начальника Великоолександрівського
відділення Нововоронцовської МДПI від 10.03.2005 р. звернення про
списання податкового боргу залишено без задоволення.
Спонукання Нововоронцовської МДПI Херсонської області списати
безнадійний податковий борг було предметом судового позову.
Підставою позовних вимог СВК "Новокам'янський" зазначав
підпункт "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року
№ 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Суд першої інстанції визнав податковий борг позивача за
другий квартал 2004 року по фіксованому сільськогосподарському
податку в сумі 3 705 грн. та по податку з доходів фізичних осіб у
сумі 13 501,06 грн. таким, що пов'язаний з обставинами
непереборної сили і є безнадійним в розумінні пункту 18.2 статті
18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
та підлягає списанню органом Державної податкової
служби.
Посилання податкової інспекції на зупинення списання Законами
України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
та
"Про Державний бюджет на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
місцевим
господарським судом відхилено з підстав невідповідності ст. 1, ч.
2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
та
п. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову місцевого
господарського суду та відмовляючи в позові, вказав на те, що на
дату розгляду справи була відсутня норма, якою врегульовано
списання податкового боргу юридичних або фізичних осіб, що виник
внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
погоджується з вказаною правовою позицією суду апеляційної
інстанції, з огляду на таке.
Так, у відповідності з підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 статті
18 Закону України № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, підлягає списанню
безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на
такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном
"безнадійний" слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних
або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили
(форс-мажорних обставин).
Проте, пунктом 7 статті 75 Закону України "Про Державний
бюджет на 2005 рік" від 23.12.2004 р. № 2285-IV ( 2285-15 ) (2285-15)
(в
редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV ( 2505-15 ) (2505-15)
) з
метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним
законодавством зупинено на 2005 рік дію абзацу 2 підпункту 7.1.1
пункту 7.1 статті 7 та підпункту "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту
18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
(далі - Кодекс) встановлено, що бюджет - план
формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення
завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади,
органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого
самоврядування протягом бюджетного періоду.
Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 4 Кодексу випливає, що
нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в
Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 Кодексу доходи
бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на
безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством
України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює
бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через
механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону
поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки
одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на
поточний рік є податки, які справляються за встановленими
ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік
передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом
визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових
зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих
суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.
Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює,
зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині
спрямування податків до Державного бюджету як елементу його
доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може
зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися
податкові пільги та інше.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної
інстанції прийняв судове рішення про відмову в задоволенні позову
з дотриманням норм матеріального права, у зв'язку з чим підстав
для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого
кооперативу "Новокам'янський" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
26.04.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.