УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Гончаренку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Червонозаводському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005 р.
у справі № А-03/120-05 господарського суду Харківської
області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Культурний центр ХХI"
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі
м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від
04.05.2005 р., залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 16.06.2005 р., позов
задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI
у Червонозаводському районі м. Харкова від 07.10.2004 р. №
0005641501/0, від 02.11.2004 р. № 0005641501/1 про зобов'язання
ТОВ "Культурний центр -ХХI" сплатити штраф в сумі 377603,00 грн.,
накладений на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за
затримку на 10 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 27,65 грн. та
100,00 грн.; на 120 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 167,45 грн.; на
127 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання в розмірі 755013,73 грн.
Судові рішення вмотивовані тим, що з врахуванням податкової
декларації про прибуток підприємства за 2001 рік / додаток П,
рядок 6.2 /, поданої позивачем до ДПI у Червонозаводському районі
м. Харкова 14.02.2002 р., у позивача відсутнє податкове
зобов'язання за I півріччя 2001 року в сумі 758300,00 грн., що
виключає підстави для застосування до позивача штрафу в сумі
377603,00 грн. за прострочення граничного строку сплати 755013,73
грн. із суми такого зобов'язання. Суди першої та апеляційної
інстанцій також виходили з пропуску ДПI встановленого ст.250
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
строку при застосуванні
до позивача штрафу згідно спірних податкових повідомлень-рішень.
В касаційній скарзі ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова
просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити
нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема,
ст.ст.4,8, частини 3 ст.9 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, частини 1 ст.11
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, підпункту
5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що штраф згідно
спірних податкових повідомлень-рішень в загальній сумі 377603,00
грн. застосований до позивача за затримку на 10 днів граничного
строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку
на прибуток в розмірі 27,65 грн. за декларацією за I квартал 2001
року / 2,77 грн. - 10 % від простроченої суми податкового
зобов'язання /; за затримку на 10 днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в
розмірі 100,00 грн. за декларацією за I півріччя 2001 року / 10,00
грн. - 10% від простроченої суми податкового зобов'язання /; за
затримку на 177 днів граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 755013,73
грн. за декларацією за I півріччя 2001 року / 377506,87 грн. - 50%
від простроченої суми податкового зобов'язання /.
Дослідженими в судовому процесі доказами підтверджується
прострочення позивачем сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 27,65 грн. за
декларацією за I квартал 2001 року на 10 днів / фактична сплата
31.05.2001 р. за граничного строку сплати 20.05.2001 р. / та в
розмірі 100,00 грн. за декларацією за I півріччя 2001 року на 9
днів / фактична сплата 30.08.2001 р. за граничного строку сплати
20.08.2001 р. /.
В декларації про прибуток підприємства за I квартал 2001
року, поданої позивачем до ДПI у Комінтернівському районі м.
Харкова 03.07.2001 р., позивач задекларував суму податкового
зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 757600,00 грн. Сума
податкового зобов'язання за вказаний звітний податковий період
була зменшена позивачем в декларації про прибуток підприємства за
2001 рік / додаток П, рядок 6.2 /, поданої до ДПI 14.02.2002 р.,
на 761,4тис.грн.
Згідно пункту 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
якщо в майбутніх податкових
періодах / з урахуванням строків давності, визначених статтею 15
цього Закону / платник податків самостійно виявляє помилки у
показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник
податків має право подати уточнюючий розрахунок. Платник податків
має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені
показники зазначаються ним у складі податкової декларації за
будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки
були виявлені.
Заперечення щодо правильності уточнених позивачем показників
суми податкового зобов'язання за I квартал 2001 року ДПI не
заявлені.
З огляду на зазначене застосування до позивача штрафу в
розмірі 377506,87 грн. за прострочення на 177 днів / з 20.08.2001
р. по 14.02.2002 р. / сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання з податку на прибуток за декларацією за I квартал
2001 року в розмірі 755013,73 грн. не відповідає підпункту 17.1.7
пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки у позивача було відсутнє
податкове зобов'язання в зазначеній сумі.
Відповідно до пункту 1.2 ст.1 вказаного Закону податкове
зобов'язання - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,
визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг / недоїмка
/ - податкове зобов'язання / з урахуванням штрафних санкцій за їх
наявності /, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене
в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у
встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого
податкового зобов'язання.
За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція / штраф
/ - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми
податкового зобов'язання / без нарахування пені та штрафних
санкцій /, яка справляється з платника податків у зв'язку з
порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти
висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є складовою
податкового зобов'язання. А відтак на штрафні санкції поширюється
строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст.15
вказаного Закону, а не строки застосування
адміністративно-господарських санкцій, визначені ст.250
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
. Відповідно до положень
цієї статті запроваджені нею строки застосовуються до суб'єкта
господарювання за порушення встановлених законодавчими актами
правил здійснення господарської діяльності, крім випадків,
передбачених законом.
Застосування до позивача штрафу згідно спірних податкових
повідомлень-рішень від 07.10.2004 р. та від 02.11.2004 р. за
прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з
граничними строками сплати 21.05.2001р. та 20.08.2001 р. здійснено
за межами строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту
15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, що обумовлює недійсність таких податкових
повідомлень-рішень.
З урахуванням викладеного ухвалені по справі судові рішення
судів попередніх інстанцій підлягають зміні щодо підстав визнання
недійсними спірних податкових повідомлень-рішень, якою за
висновком судів є невідповідність податкових повідомлень-рішень
ст.250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
. Що ж до
резулятивних частин цих судових рішень, то вони підлягають
залишенню без змін з огляду на правильне вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення, а
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.06.2005 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.