У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Бойченко Ю.П.,
за участю:
представника відповідача - Дюба Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Віконт"
на постанову господарського суду Запорізької області від 07
квітня 2006 року
та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
17 серпня 2006 року
у справі № 11/162/06-АП
за позовом Держаної податкової інспекції у Заводському районі
міста Запоріжжя
до Приватного підприємства "Віконт"
про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2006 року ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя
звернулась до суду з позовом до ПП "Віконт" про стягнення 17 470,
06 грн. податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Віконт" не сплатило
суму узгодженого податкового зобов'язання з плати за торговий
патент з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка була
збільшена ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
від 23 грудня 2004 року N 2285-IV внаслідок
чого виник податковий борг в сумі 17 470, 06 грн.
Постановою господарського суду Запорізької області від 07
квітня 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з ПП "Віконт" в дохід бюджету 17 470, 06 грн. плати
за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання
послуг у сфері грального бізнесу.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17
серпня 2005 року постанову господарського суду Запорізької області
від 07 квітня 2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ПП "Віконт", посилаючись на порушення
судами норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 07
квітня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 17 серпня 2006 року, ухвалити нове
рішення, яким у позові відмовити.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПI у
Заводському районі м. Запоріжжя, посилаючись на законність
оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу ПП
"Віконт" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача Дюба Г.М. змінив
вимоги касаційної скарги та просив скасувати постанову
господарського суду Запорізької області від 07 квітня 2006 року та
ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17 серпня
2006 року, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, або
залишити позовну заяву без розгляду внаслідок невідповідності її
вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення
представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо дотримання правильності застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ПП "Віконт" здійснює діяльність у сфері грального бізнесу з
2001 року.
23 березня 2004 року у Державному реєстрі застав рухомого
майна вчинено запис про виникнення з 20 березня 2004 року
податкової застави на всі активи ПП "Віконт".
21 червня 2005 року ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя
винесла рішення № 1444 про стягнення коштів та продаж інших
активів платника податків в рахунок погашення його податкового
боргу.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні
вимоги, виходили з наступного.
29 березня 2005 року ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя на
адресу відповідача надіслала першу податкову вимогу № 1/160.
06 травня 2005 року на адресу ПП "Віконт" була направлена
друга податкова вимога № 2/189.
Згідно акта звірки розрахунків з бюджетом станом на 27 грудня
2005 року у ПП "Віконт" рахується недоїмка по платі за придбання
торгового патенту у сфері грального бізнесу в сумі 17 470, 06 грн.
(17 469, 94 грн. основний платіж + 0, 12 грн. пені).
Посилаючись на те, що сума податкового боргу ПП "Віконт", що
виникла у зв'язку з неповним та несвоєчасним погашенням збільшеної
вартості торгового патенту на здійснення діяльності у сфері
грального бізнесу відповідно до ст. 47 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
від 23 грудня
2004 року N 2285-IV, є непогашеною, суди попередніх інстанцій
дійшли висновку про обгрунтованість позовних вимог ДПI у
Заводському районі м. Запоріжжя.
Однак з висновками судів першої та апеляційної інстанцій
колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
плата за торговий патент на
здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу
відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Згідно з абзацом першим преамбули Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Таким чином, положення Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, в тому числі, щодо порядку
узгодження суми податкового зобов'язання, визначення податкового
боргу, податкової застави, застосовуються і до плати за торговий
патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального
бізнесу, як виду обов'язкового платежу.
Згідно з підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону у
разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає
такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня
після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить
повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та
виникнення права податкової застави на активи платника податків,
обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки
непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного
дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у
разі непогашення платником податків суми податкового боргу у
встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до
відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити
повідомлення про дату та час проведення опису активів платника
податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та
час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 п.
6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Таким чином, надсилання податкових вимог свідчить про
наявність у платника податку податкового боргу, який відповідно до
підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вищезгаданого Закону визначається як
узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником
податків у строки, визначені цією статтею.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги,
виходили з того, що сума податкового боргу в розмірі 17 470, 06
грн. підтверджується першою та другою податковими вимогами. При
цьому суди попередніх інстанцій не дослідили чи була сума
податкового зобов'язання, визначена в цих податкових вимогах, як
сума податкового боргу, узгоджена відповідно до вимог підпункту
5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, що могло призвести до
неправильного вирішення спору, оскільки неузгоджена сума
податкового зобов'язання не може визнаватись податковим боргом
згідно з підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вищезгаданого Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів
першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на
новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а
порушення судами норм процесуального права могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції, постанова господарського суду Запорізької
області від 07 квітня 2006 року та ухвала Запорізького
апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року
підлягають скасуванню, а справа відповідно до ч. 4 ст. 227 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направленню на
новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні
обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне
значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в
залежності від встановленого правильного визначити норми
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин, та прийняте обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 2, 4 ст. 227,
ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віконт"
задовольнити частково.
Постанову господарського суду Запорізької області від 07
квітня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 17 серпня 2006 року скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева