ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Мудрицькій Ю. В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення військового місцевого суду
Чернігівського гарнізону від 24 травня 2005 року та ухвалу
апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2005 року у
справі за позовом військового прокурора Чернігівського гарнізону в
інтересах ОСОБА_1 про необхідність зобов'язати військову частину
А-1457 провести перерахунок грошового забезпечення, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2005 року військовий прокурор Чернігівського
гарнізону звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до
військової частини А-1457 про перерахунок грошового забезпечення.
Рішенням військового місцевого суду Чернігівського гарнізону
від 24 травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду Чернігівської області від 06 грудня 2005 року, в задоволенні
позову відмовлено.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення судів
першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові
рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи
скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій правильно зазначено,
що Указом Президента України №389 від 05.05.2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
року
"Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України,
Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної
прикордонної служби України та управління державної охорони
України за безперервну службу" надано право Міністру оборони
України встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за
безперервну військову службу у Збройних Силах України у відсотках
до грошового забезпечення, які мають високі результати службової
діяльності, залежно від стажу роботи понад 25 років - понад 90%.
Суди обгрунтовано дійшли висновку, що відповідач не порушив прав і
законних інтересів ОСОБА_1, бо зазначеним Указом не встановлено
чітко визначеного розміру надбавки, конкретний розмір виплат
встановлює Міністерство оборони України.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 24 травня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 06
грудня 2005 року у справі за позовом військового прокурора
Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 про необхідність
зобов'язати військову частину А-1457 провести перерахунок
грошового забезпечення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.