ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Гончаренку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі м. Харкова
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
01.03.2006 р.
у справі № АС-27/595-05 господарського суду Харківської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Техпостач"
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі
м. Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від
14.12.2005 р., залишеною без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 01.03.2006 р., позов
задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПI у
Комінтернівському районі м. Харкова від 26.09.2005 р. №
0002212310/0 про зменшення в картці особового рахунку ТОВ
"Техпостач" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
за податковими деклараціями за березень 2005 року на 90913,00
грн., за квітень 2005 року на 93333,00 грн., за травень 2005 року
на 1317987,00грн.
Судові рішення вмотивовані тим, що податковий кредит в за
вказані звітні податкові періоди був сформований позивачем за
рахунок витрат по сплаті сум податку на додану вартість у зв'язку
з придбанням у ПП "Едем-Лір" товару / запасних частин до
тепловозних дизельних двигунів /, який в подальшому був
експортований позивачем за межі митної території України на
виконання контрактів від 18.09.2002 р. № 8, від 19.09.2002 р. № 9,
від 04.11.2002 р. № 10, укладених з підприємством
"Узбекжелдорекспедиция".
В касаційній скарзі ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова
просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити
нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на
порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального права, зокрема підпункту 7.2.1 пункту 7.2,
підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого
погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що
податковий кредит в загальній сумі 1502233,33 грн., задекларований
позивачем в податкових деклараціях за березень, квітень, травень
2005 року / з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових
зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням
самостійно виявлених помилок за жовтень та листопад 2003 року /
виник у позивача внаслідок придбання товару / запасних частин до
тепловозних дизельних двигунів / у ПП "Едем-Лір", вартість якого
позивачем була сплачена, включаючи суму податку, постачальнику.
Цей висновок, однак, зроблений без повного з'ясування
обставин справи.
Так, з наявних в матеріалах справи копій уточнюючих
розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у
зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень та
листопад 2003 року та розрахунків експортного відшкодування,
доданих до податкової декларації з ПДВ за травень 2005 року,
вбачається, що позивачем задекларовано до відшкодування за жовтень
та листопад 2003 року експортне відшкодування в сумах 857158,00
грн. та 653533,00 грн. відповідно.
Згідно підпункту "б" пункту 8.1 ст.8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, чинної до 1 червня 2005
року, розрахунок експортного відшкодування подається платником
податку разом з копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податків коштів на користь іншого платника
податків, в оплату придбаних товарів / робіт, послуг /, з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання. За
вимогою цієї норми при визначенні суми експортного відшкодування
підлягають врахуванню лише суми сплаченого покупцем / платником
податку на додану вартість / податку в ціні придбання товарів /
робіт, послуг / протягом звітного податкового періоду.
Як свідчить наявна у справі копія акту № 1 від 02.10.2003 р.,
позивач передав ПП "Едем-Лір" два прості векселя загальною
номінальною сумою 745475,40 грн. Цей акт складений до договору від
02.10.2003 р. № 18/1, за яким ПП "Едем-Лір" поставив позивачу
запасні частини до тепловозних двигунів за суму 745475,41 грн., в
тому числі ПДВ 124245,90 грн.
З огляду на те, що в судових рішеннях судів попередніх
інстанцій не встановлено вартості придбаного позивачем товару у ПП
"Едем-Лір" та сум нарахованого / сплаченого / податку у зв'язку з
таким придбанням в податкових звітних періодах, за які
контролюючим органом зменшено бюджетне відшкодування згідно
спірного податкового повідомлення-рішення, відсутність в
зазначених судових рішеннях оцінки вказаного акту свідчить про
неповноту судового розгляду, а відтак ухвалені по справі судові
рішення не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам ст.159
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
щодо законності та обгрунтованості
судового рішення.
Як зазначалося, згідно спірного податкового
повідомлення-рішення позивачу зменшені суми бюджетного
відшкодування в тому числі за березень та квітень 2005 року. Разом
з тим, з матеріалів справи вбачається, що ПП "Едем-Лір" 27.12.2004
року визнаний судом банкрутом. Судом же в судовому процесі
з'ясовувалися лише обставини щодо формування позивачем податкового
кредиту у зв'язку з придбанням товару в цього підприємства.
Згідно частин 4 та 5 ст.11 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд вживає
передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин
у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з
власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть
участь у справі, подати докази або з власної ініціативи
витребувати докази, яких на думку суду, не вистачає.
Оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм
процесуального права, наслідком чого є неповне встановлення
обставин справи, відповідно до вимог ст.227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню
з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
з'ясувати суми податкових зобов'язань позивача та суми податкового
кредиту, на які він мав право в березні, квітні та травні 2005
року, а також, враховуючи уточнюючі розрахунки податкових
зобов'язань, подані до декларації за травень 2005 року, за жовтень
та листопад 2003 року, і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним на час виникнення спірних правовідносин
законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити частково,
скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
01.03.2006р., постанову господарського суду Харківської області
від 14.12.2005р., справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.