УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     31 травня 2007 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого  Харченко В.В.
     суддів      Васильченко Н.В.
     Кравченко О.О.
     Гончар Л.Я.
     Матолича С.В.
     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу  Маріупольської  митниці  на  рішення  господарського  суду
Донецької області від 22 березня 2005 року та постанови Донецького
апеляційного господарського суду від 2 червня 2005 року  у  справі
за позовом ТОВ "Фірма Євро Азов Сервіс" до Маріупольської митниці,
УДК Донецької області, ВДКУ у м. Маріуполі про стягнення суми,-
     Встановила:
     У листопаді 2004 року ТОВ "Фірма Євро Азов Сервіс" звернулось
до  господарського   суду   Донецької   області   з   позовом   до
Маріупольської митниці, УДК Донецької області, ВДКУ у м. Маріуполі
про повернення з державного бюджету зайво  зарахованих  коштів  по
квитанції серії НК № 841331 від 01.11.2004р. у розмірі 3 963  грн.
36 коп.
     В обгрунтування своїх вимог позивач послався на  те, що Закон
України "Про єдиний  збір,  стягнутий  у  пунктах  пропуску  через
державний кордон України" № 2659 від 12.07.2001р. у ст.1 визначає,
що  єдиний  збір  стягується  однократно  за  здійснення   митного
контролю при транзиті вантажів та транспортних  засобів  і  других
видів контролю. Відповідач у порушення вказаних  законів  здійснив 
нарахування  та   вилучення   митного  збору,   не   передбаченого
нормами діючого законодавства для транзитних вантажів. Крім  цього
пояснив, що  доводи   відповідача  про  те,  що  митний  збір  був
нарахований відповідно до наказу Державної митної служби № 363 від
23.06.1998р. з урахуванням наказу Державної митної  служби  №  455
від 17.06.2004р. не можуть бути прийняти до уваги, так  як  згідно
п.2 прикінцевих положень Закону  України  "Про  транзит  вантажів"
( 1172-14 ) (1172-14)
         № 1172- ХIУ від 20.10.1999р.  нормативно-правові  акти
діють тільки у той частині, яка не суперечить вказаному Закону.
     Рішенням господарського суду Донецької області від 22 березня
2005 року, залишеним без змін постановою  Донецького  апеляційного
господарського  суду  від  2  червня  2005  року  позовні   вимоги
задоволені  в  повному  обсязі.  Повернуто  ТОВ  "Фірма  Євро-Азов
Сервіс" з держбюджету кошти бюджету  з  рахунка  31113095805051  у
Управлінні Держказначейства у Донецькій області, МФО  834016,  код
ЕДРПОУ 23977045 зайво зараховані до  бюджету  кошти  по  квитанції
серії НК № 841331 від 01.11.2004р. у розмірі 3 963 грн. 36 коп.
     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
Маріупольської митниці, в якій ставиться питання про їх скасування
та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних
вимог ТОВ "Фірма Євро Азов  Сервіс",  посилаючись  на  неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права.
     Заслухавши суддю-доповідача,  перевіривши  матеріали  справи,
обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів   дійшла
висновку, що касаційна скарга Маріупольської  митниці  задоволенню
не підлягає виходячи з наступного.
     Як вбачається з матеріалів справи,  вантаж.  Що  надійшов  на
адресу позивача, поступив на митне оформлення в режимі "транзит".
     Відповідно до ст. 5 Закону  України  "Про  транзит  вантажів"
( 1172-14 ) (1172-14)
         №1172-ХIУ від 20.10.99  р.,  транзитними  вантажами  є
насипні,  наливні,   навалочні,   штучні,   тарно-штучні   товари,
вантажобагаж,  що  прийняті  до  перевезення  згідно  з  договором
(контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту  і
контейнери вважаються прохідними через територію України  у  разі,
якщо проходження цих  вантажів  з  перевантаженням,  складуванням,
подрібленням на партії, зміною транспортного  засобу  транзиту  чи
без таких операцій є частиною  повного  маршруту  перевезення,  що
розпочинається і закінчується за межами території України.
     Відповідно до ст. 200 Митного Кодексу ( 92-15 ) (92-15)
          транзит,  це
митний режим, відповідно до  якого  товари  і  транспортні  засоби
переміщуються під митним контролем між двома митними органами  або
в межах зони  діяльності  одного  митного  органу  без  будь-якого
використання  таких  товарів  і  транспортних  засобів  на  митній
території України.
     За поясненням відповідача підставою нарахування митного збору
є наказ ДМСУ № 363 від 23.06.98 р., зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 14.07.1998 р. №443/2883 ( z0443-98 ) (z0443-98)
         з урахуванням
наказу ДМСУ № 445 від 17.06.2004 р., зареєстрованого в МЮ  України
23.07.2004 р. №773/9372. Крім того, на думку  відповідача,  товари
та інші предмети  вважаються  такими,  що  перебувають  у  митному
режимі транзиту тільки з моменту оформлення відповідних ВМД.
     Відповідно  до  ст.  71  Митного  Кодексу   ( 92-15 ) (92-15)
           митне
оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються  через
територію України у режимі транзиту, здійснюється  митним  органом
за місцем ввезення цих товарів і  транспортних  засобів  на  митну
територію України.
     Такім  чином,  законодавством   України   чітко   встановлені
критерії віднесення вантажу до транзитного.  При  цьому  до  таких
критеріїв законодавець не відносить відомості які  зазначаються  в
ВМД.
     Відповідно до п. 19 ст. 1  Митного  Кодексу  ( 92-15 ) (92-15)
          митні
процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за
переміщенням товарів і транспортних засобів  через  митний  кордон
України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів,  а
також із справлянням передбачених законом податків і зборів. У ст.
1 Закону України "Про єдиний збір, стягнутий  у  пунктах  пропуску
через державний кордон України" №2659 від 12.07.2001р. визнано, що
єдиний збір стягується однократно за здійснення  митного  контролю
при транзиті вантажів  та  транспортних  засобів  і  других  видів
контролю.
     Відповідно до ст. З Закону  України  "Про  транзит  вантажів"
( 1172-14 ) (1172-14)
          №1172-ХIУ  від  20.10.99  р.  встановлено  звільнення
транзитних вантажів від  уплати  будь-яких  інших  платежів,  крім
єдиного збору.
     Відповідно  до  ст.  2  Закону  України  "Про  єдиний   збір,
стягнутий у пунктах пропуску через державний кордон України" №2659
від 12.07.2001р. заборонено справляти  у  пунктах  пропуску  через
державний  кордон  України  збори,  не  передбачені  цим  Законом.
Прикінцевими положеннями вищезазначених  законів  встановлено,  що
інші нормативно-правові  акти  застосовуються  в  частині,  що  не
суперечить цим законам.
     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
при  розгляді  справи  допущено  неправильне   застосування   норм
матеріального  чи  порушення  норм   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної  заяви  без
розгляду або закриття провадження у справі.
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові  рішення  судів  першої  та
апеляційної   інстанцій   постановлені    з    додержанням    норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є  необгрунтованими,
підстави для передачі справи  на  розгляд  складу  колегії  суддів
Вищого адміністративного суду України відсутні.
     Керуючись  ст.  ст.220,   220-1   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів -
                         У х в а л и л а:
     Касаційну скаргу Маріупольської митниці відхилити, а  рішення
господарського суду Донецької області від 22 березня 2005 року  та
постанови Донецького апеляційного господарського суду від 2 червня
2005 року залишити  без змін.
     Ухвала  набирає  чинності  з  моменту   її   проголошення   і
оскарженню не підлягає. крім як з підстав, у строки і  у  порядку,
передбаченому статтями 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий -     Харченко В.В.
     Судді:    Васильченко Н.В.
     Гончар Л.Я.
     Кравченко О.О.
     Леонтович К.Г.