УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Авдєєнка В.В.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
01.06.2005 р. та рішення Господарського суду Тернопільської
області від 25.03.2005 р.
у справі № 7/40-447
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо"
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень Тернопільської ОДПI від 10.01.2005 р.:
№0000012303/0/502, яким визначено суму податкового зобов'язання за
платежем фінансові санкції за порушення законодавства про
патентування в сумі 5693,16 грн.; №0000012304/0/503, яким
визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у
т.ч. основний платіж в сумі 16666,67 грн. та 8333,33 грн. штрафні
санкції; №0000011702/0/504, яким визначено податкове зобов'язання
з податку з доходів фізичних осіб в сумі 33,88 грн. та 67,76 грн.
штрафних санкцій
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від
25.03.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 01.06.2005р., позов
задоволено повністю.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною
скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування
судових рішень в частині визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень №0000012303/0/502 та №0000012304/0/503 та
відмову в позові в цій частині, з підстав неправильного
застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив скаргу
відповідача відхилити, судові рішення залишити без змін.
Відповідач представника у судове засідання касаційної
інстанції не направив, про час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до
приписів п.4 ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права платника
податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з
подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними.
Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити
податкова накладна, що надається покупцю та за відсутністю яких
вона може вважатися неналежно оформленою визначено пп.7.2.1 п.7.2
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що суми податку,
включені позивачем до складу податкового кредиту в розмірі
16666,67 грн., підтверджені податковою накладною №149 від
30.06.2004 р. виданою ПП "Багро", яка містять всі необхідні
реквізити, дійшли вірного висновку про відсутність в діях позивача
порушень приписів Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Щодо застосування фінансових санкцій за порушення позивачем
законодавства про патентування, то судова колегія погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність факту
здійснення позивачем торгівельної діяльності без придбання
спеціального патенту та порушення порядку його використання.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач в період
проведення перевірки здійснював торгівельну діяльність з продажу
меблів вітчизняного виробництва та інших непродовольчих товарів на
підставі торгового патенту, виданого ДПI у м.Тернополі 28.11.2003
р. з терміном дії з 28.11.2003 р. по 31.10.2004 р. Вартість
патенту визначено рішенням Тернопільської міської ради від
03.02.2002 р. в розмірі 100 грн.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
,
патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється
суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними
(відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Абз.4 ч.1 ст.8 цього Закону передбачено застосування штрафу у
подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін
діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, протягом якого
здійснювались операції без одержання відповідних торгових
патентів.
Таким чином, даною правовою нормою не передбачено
застосування до платників податків штрафних санкцій за оплату
торгового патенту не в повному обсязі.
Щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№0000011702/0/504, яким позивачу донараховано 33,88 грн. податку з
доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій у сумі
67,76 грн., то в цій частині судові рішення відповідачем не
оскаржувались.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої
та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини
справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та
процесуального права. Підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування судових рішень немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005р. та
рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2005
р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.А.Сергейчук
О.I.Степашко
Повний текст складено 04.06.2007 р.