ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бердичівського
міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2006 року
та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Житомирської області від 31 травня 2006 року в справі за позовом
ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про
перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про
скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позовних
вимог про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця у
бік збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Просить
постановити нове рішення про задоволення позову.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1998
року позивачу як пенсіонеру із числа військовослужбовців
призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
й він вимагає перерахувати пенсію з урахуванням премій та
надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання
військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих
підстав, що надбавки і премії, запроваджені нормативно-правовими
актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів
грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні
пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час
проходження служби та були звільнені зі служби після їх
запровадження.
Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
, в редакції, яка була чинною на час вирішення справи,
та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992
року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей", немає правових підстав для перерахунку пенсії
у бік збільшення на підставі зазначених позивачем
нормативно-правових актів.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та
матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 14 квітня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Житомирської області від 31 травня 2006
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін Д.В. Ліпський В.В.
Юрченко