ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                                УХВАЛА
                             IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     ЗО травня 2007 року  № К-2320/06  м. Київ
     Колегія  судців  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого - судді  Бутенка В.I.
     суддів  Лиски Т.О.
     Панченка О.I. Сороки М.О. Штульмана I.В.,-
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
начальника Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді
на рішення місцевого суду Кіровського району міста Кіровограда від
03 жовтня 2003 року та ухвалу  апеляційного  суду  Кіровоградської
області від 18 грудня 2003 року у справі  за  скаргою  ОСОБА_1  на
неправомірні дії начальника Управління Пенсійного фонду України  в
місті Кіровограді в зв'язку з винесенням рішення про  застосування
штрафної санкції,-
     встановила:
     У листопаді 2002  року  приватний  нотаріус  Кіровоградського
міського нотаріального  округу  ОСОБА_1.  звернулася  до  суду  зі
скаргою на неправомірні дії начальника Управління Пенсійного фонду
України в місті Кіровограді в частині винесення рішення НОМЕР_1про
накладення на  неї  штрафу  в  розмірі  510  гривень  на  підставі
п.п.17.1.1, п.17  ст.17  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         за ненадання розрахунку зобов'язань
зі сплати збору на обов'язкове державне  пенсійне  страхування  та
повідомлення НОМЕР_2. ОСОБА_1. вважає, що  згідно  Закону  України
"Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
          вона,  як  приватний  нотаріус,  не  є
суб'єктом   підприємницької   діяльності,   не    має    сукупного
оподаткованого доходу і на даний час відносно його  доходу  ставка
оподаткування  законодавством  не  встановлена,  тому   вона,   як
приватний нотаріус, не повинна  додавати  щоквартальні  розрахунки
зобов'язання.   Просила   суд   скасувати    рішення    НОМЕР_1про
застосування штрафних санкцій за неподачу розрахунку  зобов'язання
зі сплати збору на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  у
строки, визначені законодавством.
     Рішенням місцевого суду Кіровського району міста  Кіровограда
від 03 жовтня 2003 року, залишеним без змін  ухвалою  апеляційного
суду Кіровоградської області  від  18  грудня  2003  року,  скаргу
ОСОБА_1задоволено частково: визнано неправомірними дії  начальника
Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді в  частині
винесення рішення  НОМЕР_1про  застосування  штрафної  санкції  до
ОСОБА_1; скасовано рішення начальника Управління Пенсійного  фонду
України в місті  Кіровограді  НОМЕР_1  про  застосування  штрафних
санкцій за неподачу розрахунку зобов'язання  зі  сплати  збору  на
обов'язкове державне пенсійне  страхування  до  ОСОБА_1.  В  іншій
частині вимог ОСОБА_1відмовлено.
     В касаційній скарзі  начальник  Управління  Пенсійного  фонду
України в місті Кіровограді, посилаючись на порушення  судом  норм
матеріального   та   процесуального   права,   просить   скасувати
вищезазначені судові рішення.
     Листом  Верховного  Суду  України  від  IНФОРМАЦIЯ_1   справа
передана Вищому адміністративному суду України для вирішення її  в
порядку касаційного провадження.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03. 2007
року у справі відкрито касаційне провадження.
     Касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в  місті
Кіровограді підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно до  ст.ст.202,202-1,203  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим  доказами,  які
були дослідженні у судовому засіданні. При  цьому  суду  необхідно
встановити  й  зазначити  в  рішенні   факти   і   відповідні   їм
правовідносини, але в порушення вказаних вимог закону судом  цього
не зроблено.
     Згідно з п.З ст.1 Закону України  "Про  збір  на  обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
          (набув  чинності  26
липня  1997  року)  приватні  нотаріуси  є  платниками  збору   на
обов'язкове державне пенсійне страхування, а  відповідно  до  ст.З
зазначеного Закону  вони  зобов'язані  зареєструватися  в  органах
Пенсійного фонду України.
     Обгрунтовуючи висновки про  задоволення  скарги  ОСОБА_1  суд
послався  на  те,  що  діючим  законодавством  не  передбачено  ні
обов'язку,  ні   механізму   щоквартального   визначення   об'єкту
оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне  страхування
для громадян, які не є суб'єктами  підприємницької  діяльності,  а
здійснюють систематичну професійну діяльність, до яких відноситься
приватний нотаріус. Суд вказав,  що  Iнструкція  Пенсійного  фонду
України  про   порядок   обчислення   і   сплати   підприємствами,
установами, організаціями  та  громадянами  збору  на  обов'язкове
пенсійне  страхування,  інших  платежів,   а   також   обліку   їх
надходження до Пенсійного фонду України, на підставі якої  ОСОБА_1
зобов'язали сплачувати нею збір поквартально  та  наклали  на  неї
штраф,  суперечить  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  діючому
законодавству  про  оподаткування,  а  тому   вона   не   підлягає
застосуванню.
     Колегія  суддів  вважає,  що  такі   висновки   суду   не   є
правильними, оскільки згідно з п.З ст.1 Закону України  "Про  збір
на  обов'язкове  державне  пенсійне   страхування"   ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        
приватні нотаріуси є  платниками  збору  на  обов'язкове  державне
пенсійне страхування.
     Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 Закону України "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими   фондами"   ( 2181-14 ) (2181-14)
           встановлено,   що
податкові декларації подаються  за  базовий  податковий  (звітний)
період, що дорівнює: календарному дню, календарному  кварталу  або
календарному півріччю, календарному року.
     Згідно  з  п.п.2.1.2  п.2.1  ст.2  та  п.п.4.4.2  п.4.4  ст.4
зазначеного Закону Пенсійний фонд України є  контролюючим  органом
стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і йому
надано право надавати  роз'яснення  окремих  положень  податкового
законодавства,  коли  норми   різних   нормативно-правових   актів
припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків  платників
податків.
     В зв'язку  з  цим  IНФОРМАЦIЯ_2  Пенсійний  фонд  України  за
НОМЕР_3затвердив  Iнструкцію  про  порядок  обчислення  і   сплати
підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору  на
обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також
обліку їх надходження до Пенсійного фонду
     України, яка  29.11.2001   року  зареєстрована  Міністерством 
юстиції України за №998/6189  ( z0998-01 ) (z0998-01)
        .
     Підпунктом 5.5.1 пункту 5  цієї  Iнструкції  встановлено,  що
розрахунок зобов'язання приватних нотаріусів зі  сплати  збору  на
обов'язкове  державне  пенсійне  страхування   подається   органам
Пенсійного  фонду  протягом  40  календарних  днів,  наступних  за
останнім календарним днем звітного кварталу (тобто не пізніше:  10
травня - за I квартал; 09 серпня - за II квартал; 09  листопада  -
за III квартал; 09 лютого  наступного  року  за  IV  квартал),  за
формою згідно з додатком 4.
     За таких обставин суд не мав підстав  вважати,  що  зазначена
Iнструкція Пенсійного фонду України суперечить Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та діючому законодавству і його висновки щодо цього
є помилковими.
     Згідно з п.п.  17.1.1  п.17.1  ст.  17  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         платник податків,  що
не подає податкову декларацію у строки, визначені  законодавством,
сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян за кожне таке неподання або її затримку.
     Відповідно до матеріалів справи факт несплати ОСОБА_1збору на
обов'язкове державне  пенсійне  страхування  до  Пенсійного  фонду
України виявлено IНФОРМАЦIЯ_3 їй було запропоновано сплатити  збір
у сумі 5622 грн. 75 коп. та щоквартально  подавати  до  управління
Пенсійного  фонду   України   в   місті   Кіровограді   розрахунок
зобов'язання и  сплати  збору  на  обов'язкове  державне  пенсійне
страхування протягом 40 календарних днів,  наступних  за  останнім
календарним днем звітного кварталу, а рішення про застосування  до
неї штрафних санкцій за не надання податкових декларацій за I, II,
III квартали 2002 року було прийнято 12 листопада 2002 року. Даних
про те, що позивачка виконала вимоги, викладені в акті НОМЕР_4 від
IНФОРМАЦIЯ_3 у матеріалах справи немає і  судом  ці  обставини  не
досліджуватися.
     За таких обставин, колегія судців вважає, що  допущені  судом
порушення норм процесуального та неправильного  застосування  норм
матеріального права призвели до неправильного вирішення справи,  а
тому на підставі ч.2 ст.227 КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          оскаржувані
судові рішення підлягають скасуванню, а  справа  -  поверненню  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
     Керуючись  ст.ст.  222,  223,  227,  230,  231  КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів, -
                            УХВАЛИЛА:
     Касаційну  скаргу  начальника  Управління  Пенсійного   фонду
України в місті Кіровограді - задовольнити.
     Рішення місцевого суду Кіровського району  міста  Кіровограда
від  03   жовтня   2003   року   та   ухвалу   апеляційного   суду
Кіровоградської області від 18 грудня 2003  року  -  скасувати,  а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Ухвала  набирає  законної  сили   з   моменту   проголошення,
оскарженню не підлягає.
     Згідно ст.ст.236, 237 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          рішення  суду
касаційної  інстанції  може  бути  оскаржено  до  Верховного  Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного  місяця  з
дня відкриття таких обставин.
     Судді:  підписи
     З оригіналом згідно:
     Суддя:  I.В.Штульман